Справа №491/1111/24
05 травня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі головуючої судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ананьєві Одеської області, адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Юраш Ірини Олександрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №20568 від 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.3 ст.2101 КУпАП за те, що 06 листопада 2024 року о 12 годині 24 хвилини ОСОБА_1 вручалась повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06 листопада 2024 року. Достовірно знаючи про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в зазначений в повістці час не прибув без поважних причин, та діючи за єдиним умислом у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначеної у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 або в будь-який інший спосіб з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. В подальшому, знаючи про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибув без поважних причин, продовжував свою протиправну діяльність до 09 грудня 2024 року, коли він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми ОСОБА_1 нібито порушив вимоги ч.1, ч.3, ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.2101 КУпАП. Оскаржувану постанову винесено за наслідками розгляду протоколу №322 від 09 грудня 2024 року про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.2101 КУпАП, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 .. Представник позивача зазначає, що у вказаному протоколі відсутній підпис на другій сторінці протоколу «особа, яка склала протокол». Жодної повістки щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06 листопада 2024 року позивач не отримував. Маючи право на відстрочку, позивачем 25 листопада 2024 року було подано заяву на відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», при цьому цього дня працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу не було повідомлено про наявність повістки та не неявку по ній. В подальшому позивачу було надано повідомлення від 29 листопада 2024 року щодо призупинення розгляду його заяви на відстрочку та також не проінформовано про наявність будь-якої повістки. Лише 09 грудня 2024 року, коли позивач прийшов дізнатися про розгляд заяви на відстрочку, йому було повідомлено про наявність повістки від 06 листопада 2024 року та складено протоколу про адміністративне правопорушення №322. Зі складеного 09 грудня 2024 року протоколу про адміністративне правопорушення та складеної 10 грудня 2024 року постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.2101 КУпАП вбачається, що позивачу о 12 годині 24 хвилини 06 листопада 2024 року вручалась повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак не зазначено де, якою уповноваженою на вручення повістки собою (наявність посвідчення) вручалась така повістка, фото і відео фіксація вручення повістки. У зв'язку з цим позивач вважає оскаржувану постанову такою, що є протиправною та незаконно, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою та просить скасувати вище зазначену постанову, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП, закрити.
Ухвалою суду від 31 січня 2025 року у справі відкрито провадження, прийнято рішення про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Також, у вказаній ухвалі роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву та порядок його подачі.
Відповідачу було надіслано ухвалу суду про відкриття провадження та копію ухвали суду відповідач отримав 01 лютого 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету (а.с.36).
У визначені судом строки відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.
Позивач та його представник - адвокат Юраш І.О., яка діє на підставі ордеру серії ВН №1453554 від 29 грудня 2024 року та договору про надання правничої допомоги від 19 листопада 2024 року, не з'явились, однак представник позивача подала до суду письмову заяву, в якій просила розгляд провести без її участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити (а.с.41).
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.37), причини неприбуття суду не повідомив, відзиву на позов як і будь-яких доказів чи клопотань по справі не надав.
Частиною 1 статті 268 КАС України визначено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Відповідно до частини 2 статті 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У відповідності до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Враховуючи викладене, судом було визнано за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача.
Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, заслухавши представника позивача, взявши до уваги неявку належним чином повідомленого відповідача, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 10 грудня 2024 року тимчасового виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та виніс постанову №20568, у якій зазначив, що 09 грудня 2024 року близько 16 години 00 хвилин під час дії особливого періоду, мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 .. Перевіркою було встановлено, що 06 листопада 2024 року о 12 годині 24 хвилини ОСОБА_1 вручалась повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06 листопада 2024 року. Достовірно знаючи про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 в зазначений в повістці час не прибув без поважних причин, та діючи за єдиним умислом у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначеної у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 або в будь-який інший спосіб з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. В подальшому, знаючи про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибув без поважних причин, продовжував свою протиправну діяльність до 09 грудня 2024 року, коли він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1, ч.3, ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.2101 КУпАП.
У вказаній постанові міститься відмітка про те, що її копія направлена поштою, однак не міститься інформація кому, коли та на яку адресу направлена копія вказаної постанови.
В протоколі про адміністративне правопорушення №322 від 09 грудня 2024 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ст.2101 ч.3 КУпАП, на підставі якого винесена оскаржувана постанова, у відповідній графі містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно яких він з протоколом не згоден, оскільки повістку не отримав.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась та воєнний стан в Україні на даний час не скасовано.
Частиною 1 ст. 2101 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Так, ч.3 ст.2101 КУпАП передбачена відповідальність вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони визначаються Законом України «Про оборону України».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У відповідності до ч.2 ст.17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій; оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п.15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов'язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські.
Згідно п.20 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з оголошенням мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: резервісти та військовозобов'язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.
Відповідно до п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 301 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період передбачено, що кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Відповідно до п. 302 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Відповідно до п.31 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період повістки мають право вручати: представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідної районної, міської держадміністрації (військової адміністрації); представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад; представники підприємств, установ, організацій - на території підприємств (установ, організацій) та в місцях виконання працівниками робіт (обов'язків); представники відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ (тільки резервістам та військовозобов'язаним, які перебувають в зазначених органах на військовому обліку) - на усій території України.
Пунктом 35 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено, що представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов'язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно п.40 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно п.47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2024 року позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до копії листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №3767/1 від 29 листопада 2024 року призупинено розгляд заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову за мобілізацією у зв'язку із здійсненням догляду за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з тим, що в ході перевірки долучених ОСОБА_1 до заяви матеріалів було встановлено, що догляд можуть здійснювати також його брат ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_6 , а тому було направлено запит до Ананьївського відділення ДФС з метою отримання інформації стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. У вказаному листі також зазначено, що розгляд заяви ОСОБА_1 буде продовжено після отримання інформації з ДФС.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу повістки про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про вручення вказаної повістки зазначено лише в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення, складених відносно позивача та без посилання на відповідні докази такого вручення, зокрема, особистий підпис позивача про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, тощо.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
Дослідивши обставини, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП, не була доведена.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведені обставини і норми чинного законодавства, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.2101 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову №20568 від 10 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 2101 КУпАП, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача - закрити.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви.
З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір у вказаній сумі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, рішенням якого порушені права останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.9, 2101 ч.3, 247, 292, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 19, 20, 72, 77, 139, 243, 244, 245, 246, 250, 268, 286, 295 КАС України,
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Юраш Ірини Олександрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову №20568 від 10 грудня 2024 року про визнання винним та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 2101 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 02 грудня 2019 року органом 5123, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
У відповідності до положень ч.2 ст.251 КАС України у разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 283-1, 283-2, 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 09 травня 2025 року.
Суддя Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.