Справа № 748/484/25 Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М.
Провадження № 33/4823/388/25
Категорія - ч. 2 ст. 173 - 2, ч. 1 ст. 184 КУпАП.
08 травня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю малолітньої ОСОБА_1 , її законного представника ОСОБА_2 , захисниць особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 , адвокаток Полянської К. В. та Баланюк А. Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Полянської К. В. в інтересах ОСОБА_3 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, зареєстрований по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 03 лютого 2025 року, о 13 год. 20 хв., по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 ухилився від виконання передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України обов'язків щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка о 07 год. 40 хв. пішла до Седнівського ліцею та на навчання не з'явилась без поважних причин, чим ОСОБА_3 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
03 лютого 2025 року, о 21 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в ході якого ображав їх нецензурною лайкою, бив ременем по м'яким частинам тіла, що не спричинило тілесних ушкоджень, чим завдав шкоди їх фізичному та психічному здоров'ю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173 - 2 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисниця Полянська К. В. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_3 закрити за відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення. Мотивує тим, що постанова суду жодним чином необґрунтована. Наданим доказам у справі була надана неправильна оцінка щодо їх належності і допустимості, а також не оцінений кожен доказ окремо так і в їх сукупності щодо доведення вини.
З приводу рапорту представників поліції за результатами опитування малолітніх в якості доказу зазначає наступне. Судом зазначається, що інспектором ювенальної поліції виявлено факт вчинення домашнього насильства стосовно дітей, проте згідно актів дітям був проведений огляд, під час якого слідів насильства виявлено не було, а потерпілий ОСОБА_7 взагалі заперечив факт насильства з боку батьків.
Потерпіла ОСОБА_8 в ході опитування не вказувала що ушкодження наносив саме батько. Станом на 01.04.2025 спеціалістом дитячим психіатром ОСОБА_9 був встановлений діагноз опозиційно викликаючий розлад, тому дитина має схильність до навіювання та фантазування.
Звертає увагу на показання свідка, практичного психолога ліцею в якому навчаються потерпілі, яка вказувала, що в родині наявна стійка та спокійна атмосфера та те, що на дітей тиск не чинився.
Під час апеляційного розгляду захисниці підтримали доводи апеляційної скарги, акцентуючи увагу на тому, що батько ОСОБА_3 виконує свої батьківські обов'язки. Той факт, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03 лютого 2025 року не пішла до школи, не свідчить про неналежне виконання батьківських обов'язків. Батько фізично дітей не карає, це не підтверджене жодним доказом.
Заслухавши аргументи захисниць, пояснення малолітньої ОСОБА_8 , її законного представника матері ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_10 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Малолітня ОСОБА_1 в апеляційному суді повідомила, що обмовила батьків, 03.02.2025, вона немала настрою і не пішла до школи. Пішла до знайомої бабусі, в якої перебувала увесь час, де її знайшли батько і тітка. У цей же день не пішли до школи і її брати.
З пояснень матері ОСОБА_2 вбачається, що їй 3 лютого 2025 року зателефонувала учителька і повідомила, що дітей немає у школі. Вона зателефонувала чоловіку, який приїхав з роботи додому та відвіз двох синів до школи, дочки ОСОБА_11 він ніде не знайшов. Саме через те, що дівчинка пішла з дому вони звернулися до поліції, як наслідок на батька склали протокол.
Пояснила, що діти не слухаються, а тому іноді вони на них кричать. На даний час вона працює з психологом, а також звертається до лікарів, щоб допомогти собі і дітям у їх вихованні.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Висновок про те, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не приділяв належної уваги своїй доньці, не спілкувався з нею щодо здобуття повною загальної середньої освіти, внаслідок чого ОСОБА_1 03.02.2025 не пішла до школи, не повідомивши про це батьків, нічим не підтверджений.
Дівчинка не пішла до школи через відсутність настрою, як пояснила у суді і проблеми з психічним здоров'ям, як свідчать надані документи. Відсутність у школі один день не є наслідком неналежної уваги до доньки і здобуття нею освіти.
Відповідно до рапорту в ході опитування малолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 інспектором ювенальної поліції виявлено факт вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства стосовно дітей.
Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
В доданих письмових поясненнях від 04.02.2025 ОСОБА_3 не заперечував факту нецензурного висловлювання в бік своїх малолітніх дітей та завдання ударів ременем по м'яким частинам тіла 03.02.2025 близько 21 год.
З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів, а також показань опитаних в судовому засіданні свідків, встановлено обставини вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в ході якого їх батько ображав нецензурною лайкою, бив ременем по м'яким частинам тіла, що не спричинило тілесних ушкоджень.
Таким чином у діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Наведені захисницями аргументи про відсутність у дітей тілесних ушкоджень, не виключають факту фізичного та психологічного насильства, діти повідомили про побиття батьком, сам батько не заперечує цього факту, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині відсутні.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисниці адвокатки Полянської К. В. задовольнити частково.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2025 року щодо ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 184 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
На ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 173 - 2 КУпАП накласти стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець