Справа № 463/5090/24 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л.
Провадження № 11-сс/811/1312/25 Доповідач: Партика І. В.
08 травня 2025 року м. Львів
Суддя Львівського апеляційного суду Партика І.В., вивчивши матеріали апеляційної скарги адвоката Войніканіса-Мирського Яна Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 6 травня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу,
встановив:
оскарженою ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання захисника адвоката Войніканіса-Мирського Я.С. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 .
На вказану ухвалу адвокат Войніканіс-Мирський Я.О., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу.
Вивчивши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Частиною 4 ст. 399 КПК України визначено: якщо апеляційна скарга, подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 Глави 26 КПК України.
У відповідності до ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; арешт майна або відмову у ньому; застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень; тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; відсторонення від посади або відмову у ньому; продовження відсторонення від посади; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відтак, кримінальним процесуальним законом не передбачено в даному випадку право на оскарження ухвали слідчого судді, якою відмолено у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, в порядку ст. 201 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Керуючись ч.4 ст. 399 КПК України,
постановив:
відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката Войніканіса-Мирського Яна Сергійовича на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 6 травня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою і усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.
Суддя Партика І.В.