Справа № 461/1690/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/419/25 Доповідач: ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
08 травня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання прийняття апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
встановив:
оскарженим вироком ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, і призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2021 року, та визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 17 січня 2024 року. Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись із даним вироком обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, у яких просять оскаржений вирок скасувати визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Перевіряючи подані апеляційні скарги, приходжу до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, дане кримінальне провадження слухалось у порядку ст. 349 КПК України.
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу, визнанням у повному обсязі ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз'ясненого судом першої інстанції положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд першої інстанції ухвалив слухати справу у порядку ст. 349 КПК України, дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 394 КК України, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Як вбачається із апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 , сторона захисту просить скасувати оскаржений вирок та визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Оскільки ОСОБА_3 в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_4 визнав повністю свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, погодився на розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України після роз'яснення йому наслідків такого розгляду, жодних заперечень чи зауважень не висловлював, що випливає з протоколу судового засідання від 15.05.2024 р. та звукозапису судового засідання, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року слід відмовити, а апеляційні скарги - повернути обвинуваченому та його захиснику, оскільки у даному випадку вони обмежені у праві на оскарження вироку суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України,
постановив:
відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а апеляційні скарги - повернути обвинуваченому та його захиснику - адвокату ОСОБА_5 .
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати обвинуваченому та його захиснику - адвокату ОСОБА_5 разом із поданими апеляційними скаргами та доданими до них матеріалами.
Ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з часу отримання її копії.
Суддя ОСОБА_2