Справа № 465/5080/22 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.
Провадження № 22-ц/811/466/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
08 травня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого судді - Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Гаврилюк Я.Ю.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року в складі судді Ванівського Ю.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про відшкодування матеріальної шкоди, -
встановив:
У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЛКП «Львівелектротранс» про відшкодування матеріальної шкоди, просив стягнути з відповідача на його користь 27 918 грн. 90 коп. матеріальної шкоди та сплачений судовий збір.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 30 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.
Ухвалу оскаржив позивач ОСОБА_1 , вважає незаконною, необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що 07.11.2024 позивач на адресу суду подав клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів. 11.11.2024 клопотання задоволено та надано можливість останньому брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Разом з тим, на судове засідання, призначене на 30 січня 2025 року позивача не було приєднано до судового засідання в режимі відеоконференції, на його електронну адресу повідомлення від адміністратора системи із запрошенням та посиланням на конференцію не надходило. Протягом години очікування судове засідання не розпочалося. Про причину не проведення судового засідання в режимі відеоконференції позивача не повідомили. Разом з тим, 31.01.2025 у застосунку «Дія» позивач отримав копію ухвали Франківського районного суду м. Львова про залишення його позову без розгляду.
Вважає, що дії суду призвели до порушення прав позивача та є грубим перешкоджанням у доступі до правосуддя. Відсутність позивача на судовому засіданні спричинена бездіяльністю суду, що не залежало від волі позивача і не може бути підставою для висновку про залишення позову без розгляду.
Зауважує, що суд першої інстанції не виконав власну ухвалу щодо забезпечення проведення відеоконференції, що порушило принцип доступу до правосуддя та змагальності сторін. Відсутність позивача була зумовлена бездіяльністю суду, а не його власною волею, що виключає застосування вимог ст. 257 ЦПК України.
Просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу ЛКП «Львівелектротранс» висловив заперечення щодо доводів апеляційної скарги. Зокрема, вказує на те, що суд задовольняючи клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, вирішив про проведення лише одного такого судового засідання, а не всіх наступних. Наступне судове засідання після винесення 07.11.2024 ухвали Франківського районного суду м. Львова про проведення судового засідання в режимі відео конференції, було призначене на 11 грудня 2024 на 09:00 год. Це засідання не відбулось у зв'язку з неявкою позивача. Наступне судове засідання було призначене на 30 січня 2025 року. Жодних клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від позивача не надходило. Позивач був належно повідомлений про час і місце розгляду справи на 30 січня 2025 року, однак в судове засідання не з'явився і не забезпечив явку свого представника. Відповідно, твердження апелянта про те, що судом проігноровано власну ухвалу та позбавлено позивача доступу до правосуддя, не відповідає дійсності. Відтак, представником відповідача було заявлене клопотання про залишення позову без розгляду.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 на підтримку доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги виходячи з такого.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання, які були призначені на 11.12.2024 та 30.01.2025 року позивач та його представник не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.
Перевіряючи законність постановленої ухвали, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Згідно із частинами першою-третьою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно із п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання, або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 755/20634/21.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
У постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 500/3032/18, від 12.01.2023 у справі № 205/3009/16, від 14.02.2023 у справі № 947/15909/21 зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2023 у справі № 557/1799/21.
Таким чином, положення ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.09.2024 у справі № 490/9587/18(пункти 135-139) та викладено у постанові Верховного Суду від 24.03.2025 у справі 203/3889/23 (провадження № 61-6021св24).
Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).
В свою чергу, повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться судом відповідно до статті 128 ЦПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 завернувся 05 вересня 2022 року.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс». Ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення. (а.с. 18).
Заочним рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ЛКП «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 23 938 грн. 90 коп та 992 грн. 40 коп. судового збору. (а.с. 23-26).
10 квітня 2023 року ЛКП «Львівелектротранс» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 04.01.2023 (а.с. 33-36).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2023 року заяву ЛКП «Львівелектротранс» про перегляд заочного рішення задоволено. Поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 січня 2023 року. Скасовано заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 січня 2023 року. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначене на 03.07.2023 на 11:15 год. (а.с. 63-65).
Згідно із довідкою про доставку електронного документу, ухвала від 08.06.2023 доставлена до електронного кабінету позивача 09.06.2023 о 09:24:57 (а.с.66).
У зв'язку з неявкою 03.07.2023 в судове засідання сторін, фіксування судового процесу не відбувалося, розгляд справи призначено на 20.09.2023, про що сторони повідомлені належним чином (а.с.70-71). У судове засідання, призначене на 20.09.2023 сторони в судове засідання не з'явились (а.с.92)
Про наступне судове засідання, призначене на 17.10.2023, сторони повідомлені належним чином (а.с. 93, 94), однак сторона позивача в судове засідання не з'явилась, про що відображено у протоколі судового засідання від 17.10.2023 (а.с.95). Розгляд справи відкладено на 20.11.2023. про що свідчить особистий підпис представника відповідача (а.с. 96). Представник позивача ОСОБА_2 повідомлена у спосіб надіслання повідомлення у додаток «Viber» (а.с.97), а особисто позивач в електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного документа до електронного кабінету: 10.11.2023 11:18:37 (а.с.98). У судове засідання призначене на 20.11.2023 сторони не з'явились.(а.с.99).
Про наступне судове засідання, призначене на 04.03.2024 сторони теж повідомлені про час та місце судового засідання у встановленому законом порядку (а.с. 100-103), однак також в судове засідання не з'явились (а.с. 104).
Аналогічно, сторона позивача, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи на 08.04.2024 (а.с.105, 106), на 11.06.2024 (а.с.108, 109), на 12.09.2024 (а.с. 111, 112), на 24.09.2024 ( а.с. 114, 116, 117) в судове засідання не з'явилась (а.с.107, 110, 113).
23.09.2024 та 24.09.2024 від ОСОБА_3 та представника позивача Д. Залозна надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 24 вересня 2023 року (а.с. 118,119, 126, 127, 130).
Оскільки в судове засідання, призначене на 24.09.2024 сторони не з'явились (а.с.129), розгляд справи призначено на 07.11.2024, про що представника позивача ОСОБА_2 повідомлено через застосунок «Viber» (а.с.132), а Тананакіна О.В. через електронний кабінет (а.с.133).
06 листопада 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 07.11.2024 на іншу дату, яке провести за його участю в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів з використанням підсистеми ЄСІТС (а.с. 135).
11 листопада 2024 року ухвалою Франківського районного суду м. Львова клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Надано позивачу можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів (а.с.145-146).
Про судове засідання, призначене на 11.12.2024, представник позивача ОСОБА_2 повідомлена через застосунок «Viber» (а.с.143), а Тананакін О.В. через електронний кабінет (а.с.144). Однак, в судове засідання, призначене на 11.12.2024 ні позивач, ні його представник не з'явились (а.с.147), внаслідок чого судове засідання було відкладене на 30 січня 2025 року, про що представник позивача ОСОБА_2 повідомлена через застосунок «Viber» (а.с.149), а Тананакін О.В. через електронний кабінет, про що свідчить Довідка про доставку електронного документу 19.12.2024 (а.с.150).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до ЛКП «Львівелектротранс» про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позивач та його представник, будучи належним чином повідомлені про судовий розгляд вдруге в судове засідання не з'явилися.
Апеляційний суд звертає увагу, що залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
В свою чергу, для залишення позову без розгляду, правове значення мають лише два останні судові засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, про два останні судові засідання (11.12.2024 та 30.01.2025) позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, свідченням чого є довідки про доставку електронних документів, тобто вимоги процесуального закону у цій частині, судом першої інстанції виконано (а.с. 144, 150).
Разом з цим, як зазначалося вище, 06 листопада 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 07.11.2024 на іншу дату, яке провести за його участю в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів з використанням підсистеми ЄСІТС (а.с. 135).
Відклавши судове засідання, у зв'язку з клопотанням позивача, суд першої інстанції повідомив представника відповідача Лелів Н.Ю. під розписку про наступне судове засідання на 11.12.2024, а 11.11.2024 постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Надано позивачу можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Роз'яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 212ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву(а.с.142, 145-146).
У судове засідання 11.12.2024 позивач не прибув, при цьому визнає, що через відсутність світла, про що повідомив суд, не міг взяти участь у відеоконференції, натомість судове засідання відбулося з участю представника відповідача ОСОБА_4 , а розгляд справи відкладено, свідченням чого є протокол судового засідання та розписка (а.с. 147-148).
Таким чином, за наявності беззаперечних доказів про те, що судове засідання призначене на 11.12.2024 відбулося, при цьому, позивачем завчасно, у телефонному режимі, повідомлено службову особу суду про неможливість участь у судовому засіданні з відповідних підстав, відсутність протоколу суду про запрошення учасника справи до участі у розгляді такої в режимі відео конференції не може розцінюватися апеляційним судом, як процесуальне порушення, яке у будь який спосіб обмежило право позивача бути належними чином повідомленим про судове засідання чи взяти участь у такому.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що диспозицією статті 212 ЦПК України визначено право учасника справи, його представника брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за відповідних умов. Також, у цій статті йдеться про строки подання учасником справи, його представником заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду, тощо.
Таким чином, незважаючи на те, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції, все ж у жодній із частин статті 212 ЦПК України не йдеться про судові засідання (у множині), у контексті задоволення заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Іншими словами, колегія суддів не стверджує про необхідність звернення учасника справи виключно з окремим клопотанням (заявою) про розгляд справи в режимі відео конференції щодо кожного судового засідання, однак не може розділити міркування позивача ОСОБА_1 стосовно того, що його клопотання від 06.11.2024, а також ухвала суду від 11.11.2024, надали йому можливість брати участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Зокрема, слідуючи принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд першої інстанції не міг задовольнити клопотання (і не зробив цього) Тананакіна О.В. таким чином, щоб останній міг брати участь у цій справі у всіх наступних судових засіданнях у режимі відео конференції, оскільки позивач про таке не просив.
Наведене дає підстави для висновку про те, що у позивача ОСОБА_1 не могло бути законних та обґрунтованих сподівань на можливість брати участь ним у судовому засіданні 30.01.2025 у режимі відеоконференції.
У цьому контексті покликання позивача на судову практику, а саме постанову Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 905/2371/21, висновків суду не спростовує, оскільки про протилежне не свідчить. Зокрема, поза увагою позивача залишилося те, що у цій справі представник ПрАТ «АПК-Інвест» скориставшись своїм правом, передбаченим частиною першою статті 197 ГПК України, подав до місцевого господарського суду заяву про участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке було задоволено, однак у подальшому не було враховано судом та стало підставою для скасування відповідного судового рішення.
Іншу судову практику, на яку покликається ОСОБА_1 колегія суддів також розділяє, однак така не є релевантною для спірних правовідносин та про протилежне не свідчить.
Більше того, стверджуючи про очікування протягом години на судове засідання 30.01.2025, однак таке так і не розпочалося, позивач не надав апеляційному суду доказів повідомлення про такий факт суд першої інстанції, маючи відповідний досвід та повідомляючи суд 11.12.2024 про відсутність у нього електроенергії, у телефонному режимі.
У підсумку, доводи апелянта про те, що його неявка в судове засідання, призначене на 30 січня 2025 року пов'язана з тим, що його не було приєднано до судового засідання в режимі відеоконференції, не заслуговують на увагу, оскільки клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку, призначеного на 30 січня 2025 року, позивач не заявляв.
В свою чергу, попередньо подане клопотання про відкладення судового засідання, яке призначене на 07.11.2024 на іншу дату, яке провести за його участю в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів з використанням підсистеми ЄСІТС (а.с. 135), стосувалось саме судового засідання, яке судом було призначене на 11 грудня 2024 року, у яке позивач також не з'явився.
Таким чином, належне виконання судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо повідомлення учасників справи (позивача) про день, час та місце розгляду справи, відсутність заяви у якій позивач просив би суд про забезпечення його участі в режимі відеоконференції у всіх наступних судових засіданнях у цій справі, у випадку відкладення розгляду такої та протилежні, суб'єктивні міркування позивача ОСОБА_1 з цього приводу, дають підстави для висновку про законність оскаржуваної ухвали та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, відтак, необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду.
У ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Колегія суддів зауважує, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 (провадження № 11-126заі22).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).
Апеляційний суд зазначає, що відповідний висновок про те, що особа зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі стосується особи, яка особисто звернулася до суду, чи належно повідомлена про розгляд справи за її участю.
У рішенні від 06 вересня 2007 року у справі "Цихановський проти України", заява № 3572/03, ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року про залишення без розгляду позовної заяви у даній справі необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 442 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 08 травня 2025 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк