Єдиний унікальний №337/5429/24 Головуючий в 1 інст. Мурашова Н.А.
Провадження №33/807/392/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
4 квітня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Бубнова Д.Ю. на постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 25 вересня 2024 року о 15.56 год. по вул. Василя Сергієнко, буд. 31 у м. Запоріжжі, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «GEELY Mr7151a», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), в порушення п.2.5 ПДР від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Бубнов Д.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло прийняття необґрунтованого і незаконного рішення.
Посилаючись на порушення положень ст. 256 КУпАП вказав, що зазначений в протоколі поліцейський ОСОБА_2 протокол не складав, оскільки з відеозапису події вбачається, що складався він поліцейським Кармазіним .Є.Є.
Зазначає, що з відеозапису події вбачається, що поліцейським всупереч вимог чинного законодавства направлення водія на огляд до медичного закладу на стан сп'яніння не складалося, ОСОБА_1 не оголошувалося та на ознайомлення не надавалося. Разом із цим, направлення міститься в матеріалах справи, що свідчить про його складання поліцейським вже після складання протоколу та матеріалів. Крім того, копія акту огляду також не надавалася ОСОБА_1 . Так, поліцейським в протоколі зазначена ознака сп'яніння у вигляді зіниці очей, що не реагують на світло, однак огляд очей ОСОБА_1 не проводився, зазначена ознака відсутня в переліку ознак наркотичного сп'яніння визначених Інструкцією. Відеозаписом події не підтверджується наявність у останнього будь-яких ознак сп'яніння.
Наполягає, що вищенаведене свідчить про порушення поліцейським процедури проведення огляду на визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 .
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження запропонованого огляду на визначення стану сп'яніння, а лише вимагав від поліцейських дотримання його прав, повідомлення підстав та причин його зупинки відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та дотримання процедури і порядку проведення його огляду на стан сп'яніння відповідно до положень КУпАП, Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року та Порядку № 1103 від 17 грудня 2008 року, вимог яких поліцейськими дотримано не було.
Вважає, що фактичною підставою для зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 було те, що раніше відносно нього вже складалися протоколи за ст. 130 КУпАП.
Крім того зазначає, що ОСОБА_1 вказав про своє бажання на проходження огляду на визначення стану сп'яніння, однак поліцейськими було проігноровано його прохання та складено протокол. Таким чином, ОСОБА_1 самостійно прибув до медичного закладу та пройшов огляд. Однак, після прибуття до медичного закладу була оголошена повітряна тривога, яка не давала можливості пройти огляд негайно. За результатами вказаного огляду ОСОБА_1 , був складений висновок № 8549 від 25 вересня 2024 року та встановлено, що останній перебував у тверезому стані.
Просить постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28 січня 2025 року скасувати, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
3 квітня 2025 року, адвокат Бубнов Д.Ю. через канцелярію Запорізького апеляційного суду повторно звернувся з клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Як підставу неможливості прибуття в судове засідання вказав мобілізацію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розглянувши вищезазначене клопотання, суддя апеляційного суду вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки доказів на підтвердження поважності причини як своєї неявки в судове засідання апеляційного суду, так і неявки ОСОБА_1 адвокатом Бубновим Д.Ю. не надано.
Слід зазначити, що за клопотанням адвоката Бубнова Д.Ю. вже відкладався розгляд справи, який був призначений на 7 березня 2025 року, однак захисником також не було надано доказів щодо поважності причини як своєї неявки в судове засідання апеляційного суду, так і неявки ОСОБА_1 .
З урахуванням того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бубнов Д.Ю. про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції повідомлені належним чином, розгляд справи, згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, проводиться за відсутності останніх.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 136634 від 25 вересня 2024 р. підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 вересня 2024 р., в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія на місці зупинки (а.с. 3);
- відеозаписом події (а.с. 7).
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, вимогами п.2.5 ПДР України на водія покладено обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, згідно п. п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння - порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови.
Згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані.
Переглянутим відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, отриманих під час виконання ними службових обов'язків, зафіксовано рух транспортного засобу та його зупинка під керування ОСОБА_1 . Перевірка документів водія ОСОБА_1 . На запитання останнього щодо підстав його зупинки, поліцейський роз'яснює, що ОСОБА_1 був зупинений на підставі ЗУ «Про національну поліцію», для поверхневої перевірки транспортного засобу. В ході спілкування з ОСОБА_1 у поліцейського виникли підстави вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Повідомлення ОСОБА_1 про необхідність провести візуальний огляд його очей, на що водій категорично зазначає «не разрешаю». Слідує пропозиція працівником поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Проте, ОСОБА_1 починає сперечатися з працівниками поліції та ухиляється від надання відповіді на запропонований огляд. Після чергового ухилення ОСОБА_1 від відповіді на пропозицію працівника поліції пройти огляд в закладі охорони здоров'я, поліцейський повідомляє про відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП та складає відповідний протокол.
Отже, на переконання апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП.
Проте, ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Жодних об'єктивних, вагомих причин, які б можна було розцінити як поважні задля відмови від проходження відповідного огляду, суд не вбачає.
На доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження запропонованого огляду на визначення стану сп'яніння, проте працівниками поліції йому було відмовлено, слід зазначити наступне.
Так, враховуючи досліджені докази, суддя апеляційного суду вважає, що бажання водія пройти огляд на стан сп'яніння через деякий час не заслуговує на увагу, оскільки після виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , поліцейський запропонував йому пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 тривалий час сперечався та ухилявся від надання відповіді. Подальше висловлення згоди, яка мала місце після початку складання протоколу, вказує на тривалість позиції водія щодо небажання проходити відповідний огляд та вказує на мінливість позиції, що також може розцінюватися як фактична відмова.
На доводи апеляційної скарги щодо невручення ОСОБА_1 письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, слід зазначити, що в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке не вручалося останньому, у зв'язку з його відмовою від проведення такого огляду. (а.с. 3).
Твердження сторони захисту щодо не вручення працівниками поліції ОСОБА_1 копії акту огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення та не є тією обставиною, яка впливає на кваліфікацію його дій.
Посилання апелянта на те, що протокол складений з порушеннями чинного законодавства не знайшло свого підтвердження. Протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, зокрема в ньому зазначено місце складання, місце і дата вчинення правопорушення, суть правопорушення, анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписи особи, яка склала протокол так і особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Доводи апелянта про не повідомлення ОСОБА_1 законних підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням суд вважає непереконливими, виходячи з покладених на працівників поліції повноважень з регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками згідно Закону України «Про Національну поліцію України». Крім того, з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, такий обов'язок прямо передбачений п.2.5 ПДР та не впливає на причину зупинки. Крім того, відеозаписом події зафіксовано повідомлення співробітником поліції, що ОСОБА_1 був зупинений на підставі ЗУ «Про національну поліцію», для поверхневої перевірки транспортного засобу.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо незгоди сторони захисту з висновком суду про те, що медичний огляд ОСОБА_1 за його самостійним зверненням проведений із порушенням 2-х годинного строку, оскільки під час огляду мали місце повітряні тривоги, суддя апеляційного суду виходить з наступного.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменті встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суддя апеляційного суду погоджується з висновком судді районного суду, оскільки ОСОБА_1 проходив медичний огляд самостійно у відсутності поліцейського, наданий ним висновок лікаря про те, що у останнього ознак сп'яніння не виявлено 25 вересня 2024 року о 18 год. 20 хв., з урахуванням проведеного огляду поза межами 2-х годинного строку з моменту виявлення працівником поліції відповідних ознак, є недійсним відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Також суддя апеляційного суду звертає увагу, що з доданого висновку, за відсутності акту медичного обстеження, не надається можливим встановити самостійного проходження ОСОБА_1 медичного огляду саме на стан наркотичного сп'яніння.
Одночасно слід відмітити, що в даному випадку вирішується питання саме щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і поважних причин такої відмови за матеріалами справи не вбачається.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Бубнова Дмитра Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28 січня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 337/5429/24