№ провадження 11-кп/4809/387/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
ЄРДР № 12023121060001820 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
08.05.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді у складі колегії суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при вирішенні питання прийняття до апеляційного розгляду заяви (апеляційної скарги) засудженого ОСОБА_5 , поданої на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2024, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 345 КК України, -
Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2024 ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 345 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців з конфіскацією майна.
Наразі до Кропивницького апеляційного суду скеровано заяву, де зазначається, що подана вона від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 .
Зі змісту заяви: особа, яка її подала ставить вимогу скасування рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2024, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги засудженого ОСОБА_5 .
Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали провадження, вимоги клопотання, колегія суддів прийшла до таких висновків.
Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли Закон містить заборону на таке оскарження.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві».
Разом із тим, у своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
У пункті 63 рішення у справі Podbielski and PPU Polpure v. Poland від 26 липня 2005 року Суд зазначив, що «обмеження права на доступ, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосовуваними засобами та поставленою метою».
Відповідно до ч. 1 ст. 393 КПК України апеляційну скаргу мають право подати: п. 1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого.
Статтею 395 КПК України регламентовані порядок і строки апеляційного оскарження.
Зокрема, ч. 2 ст.395 КПК України встановлено: Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана: п. 1) на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Стаття 396 Кримінального процесуального кодексу України визначає вимоги до апеляційної скарги.
Згідно із вимогами ч. 2, ч. 5 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються: п. 1) найменування суду апеляційної інстанції; Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Також, п. 2), п. 4) ч. 3 ст. 399 КПК України передбачає, що апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу. апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як слідує зі змісту поданої заяви, подана вона від засудженого ОСОБА_5 , що мешкає по АДРЕСА_1 .
Разом із тим, ця заява подана за допомогою електронної пошти, відправником якої є «Дима Цуркан». Засуджений же ОСОБА_5 відбував покарання у ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)», після чого вибув для подальшого відбуття покарання до ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39».
Заява, крім того, адресована не Кропивницькому апеляційному суду, а Петрівському районному суду Кіровоградської області, і найменована як заява, а не апеляційна скарга, ця заява не містить особистого підпису особи, яка її подала.
Вказане надає об'єктивних підстав піддавати сумніву дійсне волевиявлення засудженого ОСОБА_5 щодо подачі даної заяви, і вважати, що вказану заяву подано не особисто засудженим ОСОБА_5 , а іншою особою, більш того, не через адміністрацію виправної колонії, а з невідомої електронної адреси, від третьої особи.
Окрім зазначеного, слід зауважити.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області стосовно ОСОБА_5 ухвалений 01.11.2024. У судове засідання місцевого суду викликались і повідомлені про дату й час судового засідання учасники судового провадження.
Участь у судовому засіданні суду першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_5 , який відбуває покарання у ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)», забезпечено шляхом відеоконференції із виправною установою.
Обвинувачений брав участь у судовому засіданні дистанційно протягом всього судового розгляду, був присутній під час проголошення вироку (а.п. 38-40).
Копії вироку до «Петрівська виправна колонія (№49)», - для вручення засудженому - судом першої інстанції направлено 01.11.2024 (а.п. 43).
Як свідчить розписка засудженого ОСОБА_5 , за його особистим підписом, копію вироку суду першої інстанції він отримав 05.11.2024 (а.п. 34). Розписку до суду першої інстанції скеровано відповідним супровідним листом адміністрації виправної колонії (а.п. 44-45).
У подальшому, за заявою засудженого, йому, у виправну колонію, повторно направлено копію вироку від 01.11.2024, яку він отримав 18.02.2025 (а.п. 51-55).
Вирок суду першої інстанції містить безпосереднє зазначення про порядок, строки його апеляційного оскарження, який також роз'яснювався в судовому засіданні судом першої інстанції.
Зважаючи на положення ст. 395 КПК України, строк апеляційного оскарження вироку суду для засудженого сплинув 02.12.2024. Вирок набрав законної сили 06.12.2024.
Незгода із вироком від 01.11.2024 висловлена у заяві, яку подано до районного суду 29.04.2025, - після закінчення строку апеляційного оскарження. Питання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції не ставиться.
Зважаючи на наведені вище обставини у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що заява (апеляційна скарга) підлягає поверненню особі, яка її адресувала до Кропивницького апеляційного суду.
У відповідності до положень ч. 7 ст. 399 КПК України залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. ст. 393, 395, 396, 399, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -
Заяву (апеляційну скаргу) засудженого ОСОБА_5 , подану на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2024 про засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 345 КК України, - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4