Житомирський апеляційний суд
Справа №291/35/24 Головуючий у 1-й інст.
Номер провадження №23-з/4805/20/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
08 травня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: секретаря судового засідання Болейко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Таранова Станіслава Ігоровича про відвід судді Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М. у справі № 291/35/24 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Не погодившись із вказаною постановою захисник ОСОБА_1 - адвокат Таранов С.І. подав апеляційну скаргу.
11 квітня 2025 року захисник Таранова С.І. до апеляційного суду подав заяву про відвід судді Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., на обґрунтування якої зазначив, що під час підготовки до розгляду справи суддя не вчинила жодних дій щодо виконання вимог ст. 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та приписів статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в частині залучення у справу прокурора як сторону обвинувачення, що свідчить про упередженість судді. Жодних обставин які б свідчили про неможливість судді Галацевич О.М. застосувати приписи КПК України щодо залучення прокурора як сторону обвинувачення за аналогією закону матеріали справи не містять. Зазначивши практику ЄСПЛ, адвокат вказав, що має сумнів щодо упередженості та об'єктивності судді Галацевич О.М. у розгляді даної справи, що виключає можливість судді Галацевич О.М. брати участь у подальшому розгляді даної справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу заяву адвоката Таранова С.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , про відвід передано судді Григорусь Н.Й. для розгляду.
В судове засідання адвокат Таранов С.І. не з'явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином. За змістом частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала апеляційну скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, а тому з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Перевіривши доводи заявленого відводу, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу, з огляду на наступне.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Як на підставу для відводу заявник посилається на положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Положеннями статті 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 80 КПК України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Тобто, відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, яка заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Крім того, ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст. 6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Розглядаючи заяву про відвід, суддя бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він невмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Проте жодного доказу на підтвердження викладених у заяві про відвід судді обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді Галацевич О.М. під час розгляду справи, не надано. Незгода з прийнятими суддею процесуальними рішеннями у справі про адміністративне правопорушення не може бути підставою для відводу судді.
Наявність інших підстав, які передбачені законом, що виключають можливість участі судді Галацевич О.М. у розгляді справи №291/35/24, не встановлено.
Щодо аргументів адвоката Таранова С.І. про необхідність залучення до участі у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, прокурора як сторони обвинувачення апеляційний суд вважає за доцільне навести позицію ЄСПЛ у справі «FIGURKA v. Ukraine» (№ 28232/22), за змістом якої ЄСПЛ нагадав свою усталену практику, згідно з якою наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції визначається відповідно до суб'єктивного критерію, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто наявність у судді будь-яких особистих упереджень або необ'єктивності в певній справі, а також відповідно до об'єктивного критерію, тобто чи забезпечував сам суд, зокрема його склад, достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів у його неупередженості. ЄСПЛ наголосив, що відсутність сторони обвинувачення у провадженні дійсно може порушити питання безсторонності суду та створити труднощі в реалізації обвинуваченим своїх прав. Втім, ЄСПЛ не побачив ознак того, що апеляційний суд, за відсутності сторони обвинувачення, взяв на себе її функції. Окрім того, заявник не був позбавлений свободи, на власний розсуд обрав собі захисника та мав повну можливість підготувати свій захист.
Звернувшись до апеляційного суду із заявою про відвід судді Галацевич О.М. адвокат не навів посилань на докази, що апеляційний суд змінив, за власною ініціативою, обвинувачення, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, або що він розглядав докази таким чином, щоб припустити, що тягар доказів було перекладено на заявника.
Відтак, незгода учасників процесу з прийнятими суддею під час розгляду справи рішеннями або незгоду з веденням судового процесу, не є підставою для відводу судді.
Інші обставини, які б виключали участь судді Галацевич О.М. у розгляді даної справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак доходжу висновку про невмотивованість заяви та відсутність підстав для відводу судді Галацевич О.М., а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 75, 80 КПК України, ст. 294 КУпАП,
У задоволенні клопотання адвоката Таранова Станіслава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М. від 11 квітня 2025 року у справі про адміністративні правопорушення відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя Н.Й.Григорусь