Справа № 761/23952/21
Провадження № 2/761/363/2025
28 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати відповідь, -
В липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в якому просив: 1) визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо ненадання відповіді на його заяву від 11.01.2018 року; 2) зобов'язати відповідача надіслати на адресу позивача письмову відповідь про результат розгляду його заяви від 11.01.2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Макаренко І.О ..
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025 року матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В., у зв'язку із звільненням з посади судді Макаренко І.О. , на підставі розпорядження № 01-08-1451 від 25.04.2025.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід залишити без руху за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Вимоги до позовної заяви встановлені положеннями ст. 175-177 ЦПК України.
Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам п.4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, згідно яких позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За ч. 2 цієї статті у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Разом з тим, спосіб захисту з яким звернувся позивач щодо визнання дій/бездіяльності протиправною відсутній.
На підставі наведеного позивачу слід уточнити зміст позовних вимог з посиланням на конкретні норми - статті Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.
Слід зазначити, що за порушення закону про звернення громадян передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність відповідно до ст. 24 Закону України «Про звернення громадян».
При цьому, контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій (ст. 28 Закону України «Про звернення громадян»).
У зв'язку з цим, у випадку ненадання відповіді, необхідно звертатись до органів, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян, із скаргою про ненадання відповіді.
Зокрема, контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Для того, щоб винні особи понесли відповідальність за порушення закону про звернення громадян необхідно звернутися з відповідною заявою до уповноваженої особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, як це зазначено в п. 8-1 ч. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на предмет складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КпАП України.
Крім того, згідно пунктів 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Вказаних вимог позивачем не виконано.
Також всупереч ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви копії всіх документів, які необхідно направити відповідачу.
Також за вимогами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, в позовній заяві позивач просить просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач є учасником бойових дій.
Згідно п.13 ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - учасники бойових дій, Герої Україниу справах, повязаних з порушенням їхніх прав. Таким чином, учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору лише у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, як учасників бойових дій, а саме порушенням гарантій їх соціального захисту, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Так, позивачем до матеріалів справи не додано копію посвідчення учасника бойових дій.
Таким чином, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджують його звільнення від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до суду позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2021 рік,а саме у місячному розмірі з1липня - 2379 гривень.
Даний позов містить дві вимоги немайнового характеру, а тому позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 1816 грн. 00 коп.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання надати відповідь - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В. Сіромашенко