печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16909/25-к
08.05.2025 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100130001979 від 04.04.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця селища Голендри, Калинівського району, Вінницької області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаює за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 369 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Стрілець 3 відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 НГ України солдат ОСОБА_3 , діючи у порушення ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 3, 18 Закону України «Про Службу безпеки України», ст. ст. 6, 11, 16, 216-220 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», 09.02.2023 близько 12 год. 41 хв., перебуваючи в розташуванні 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 НГ України, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з особистих мотивів, з метою не офіційного, тимчасового залишення території військової частини НОМЕР_2 та вибуття у звільнення надав старшому лейтенанту ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 2 000 грн., переказавши вказані грошові кошти зі своєї банківської картки № НОМЕР_3 на банківську картку старшого лейтенанта ОСОБА_6 № НОМЕР_4 .
Надалі, старший лейтенант ОСОБА_6 не офіційно відпустив солдата ОСОБА_3 у звільнення 12.02.2023, під час якої останній проводив час у м. Києві, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
Тобто, ОСОБА_3 за вказаних обставин надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Окрім цього, в травні 2023, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, перебуваючи в розташуванні 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 НГ України, за адресою: АДРЕСА_2 , командир 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону старший лейтенант ОСОБА_6 звернувся до солдата ОСОБА_3 з пропозицією не офіційно залишити розташування військової частини та виїхати за межі гарнізону до місця свого проживання у с. Голендри, Калинівського району, Вінницької області на 3 дні, за що солдат ОСОБА_3 повинен буде передати ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 1 000 грн.
На вказану пропозицію старшого лейтенанта ОСОБА_6 солдата ОСОБА_3 погодився, після чого 28.05.2023 близько 12 год. 14 хв., перебуваючи в розташуванні 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 НГ України, за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з особистих мотивів, з метою не офіційного, тимчасового залишення території військової частини НОМЕР_2 , меж гарнізону та вибуття у відпустку до місця свого проживання, надав старшому лейтенанту ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1 000 грн., переказавши вказані грошові кошти зі своєї банківської картки № НОМЕР_3 на банківську картку старшого лейтенанта ОСОБА_6 № НОМЕР_4 .
Надалі, старший лейтенант ОСОБА_6 не офіційно відпустив солдата ОСОБА_3 у відпустку з 28.05.2023 до 31.05.2023, під час якої останній проводив час у с. Голендри, Калинівського району, Вінницької області, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
Окрім цього, 31.05.2023 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в розташуванні військової частини НОМЕР_2 НГ України, за адресою: АДРЕСА_2 , командир 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 НГ України старший лейтенант ОСОБА_6 засобами зв'язку звернувся до солдата ОСОБА_3 з пропозицією не офіційно продовжити перебувати за межами військової частини додатково на 1 день до 01.06.2024, за що солдат ОСОБА_3 повинен буде передати ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 1 000 грн.
На вказану пропозицію старшого лейтенанта ОСОБА_6 солдат ОСОБА_3 погодився, після чого 31.05.2023 близько 08 год. 43 хв., перебуваючи у відпустці, за адресою: с. Голендри, Калинівського району, Вінницької області, діючи умисно, повторно, з особистих мотивів, з метою не офіційного, тимчасового перебування за межами військової частини НОМЕР_2 , за місцем проживання у с. Голендри, Калинівського району, Вінницької області надав старшому лейтенанту ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1 000 грн., переказавши вказані грошові кошти зі своєї банківської картки № НОМЕР_5 на банківську картку старшого лейтенанта ОСОБА_6 № НОМЕР_4 .
Надалі, старший лейтенант ОСОБА_6 не офіційно погодив продовження перебування солдата ОСОБА_3 у відпустці 01.06.2023, під час якої останній проводив час за місцем проживання у с. Голендри, Калинівського району, Вінницької області, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
Таким чином, ОСОБА_3 надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369 КК України.
04 квітня 2025 року між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою прокурор та ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 ч. 1, 2 ст. 369 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі в межах висунутого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 має понести, а саме:
- за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, покарання у виді 2 років обмеження волі;
- за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки із штрафом у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони погоджуються на остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Із застосуванням ст. 75 КК України, сторони узгодили звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, на строк визначений судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий чи потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ним угоди.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.
Захисник обвинуваченого та обвинувачений у судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 369 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті.
Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 369 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час судового засідання.
Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також викриття злочинних дій іншої особи.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Речові докази у провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 50, 53, 65-67, 75-76 КК України, ст. 314, 373, 374 та 474-476 КПК України, суд
Затвердити угоду від 04 квітня 2025 року між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 369 КК України, і призначити йому узгоджене покарання:
- за ч. 1 ст. 369 КК України, призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
-за ч. 2 ст. 369 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки із штрафом у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Покарання у виді штрафу, призначеного за ч. 2 ст. 369 КК України, на підставі ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1