ЄУН 337/1194/20
Провадження № 6/337/56/2025
09 травня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води),
01.05.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 05.06.2020 у справі ЄУН 337/1194/20 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води).
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2020 було задоволено позов Концерну «Міські теплові мережі» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.12.2017 по 29.02.2020 у розмірі 80219,20 грн., судовий збір в загальній сумі 2102,00 грн. по 700,67 грн. з кожного.
Оскільки ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має малолітню дитину-інваліда ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка потребує постійного стороннього догляду, у зв'язку з чим заявниця не працює, отримує лише соціальну допомогу у середньому 3250,00 грн., тому на даний час не може сплатити суму заборгованості в повній мірі одним платежем.
З урахуванням кількості відповідачів просить визначити за нею суму заборгованості у розмірі 26739,73 грн. та судовий збір у розмірі 700,67 грн. та розстрочити виконання рішення суду на вказану сумі строком на сорок вісім місяців, шляхом сплати щомісячного платежу.
Ухвалою суду від 02.05.2025 заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду прийнято до судового розгляду, призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримала повністю з підстав, які в ній викладені, просила задовольнити.
Заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 підтримала, просила задовольнити.
Представник стягувача Концерну «Міські теплові мережі», заінтересована особа (боржник) ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд вважає можливим провести судове засідання у їх відсутність.
Суд, вислухавши доводи заявника ОСОБА_1 , боржника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною 1ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Відповідно до ч. 1ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо). Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
ЄСПЛ у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2020 у справі ЄУН 337/1194/20 було задоволено позов Концерну «Міські теплові мережі» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.12.2017 по 29.02.2020 у розмірі 80219,20 грн., а також стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір в сумі 2102,00 грн. по 700,67 грн. з кожного.
Рішення набрало законної сили 07.08.2020 та підлягає виконанню.
10.02.2021 представнику Концерну «Міські теплові мережі» судом видано шість виконавчих листів на примусове виконання вищевказаного рішення суду.
Також судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є матір'ю малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є дитиною-інвалідом, у період з вересня 2024 року по лютий 2025 року включно заявниця отримувала соціальні виплати, розмір яких становив 3250,70 грн., як безробітна не зареєстрована та допомогу по безробіттю не одержує.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 суд, перш за все, враховує положення ч.5 ст. 435 ЦПК України, відповідно до яких відстрочення та розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.
Так, законом встановлено чітке обмеження строку, на який може бути надано розстрочку чи відстрочку виконання судового рішення, що становить не більше одного року з дня ухвалення рішення суду.
Враховуючи, що судове рішення, виконання якого просить розстрочити заявник, ухвалено 05.06.2020, набрало законної сили 07.08.2020, а із заявою про розстрочення виконання рішення ОСОБА_1 звернулась до суду у травні 2025 року, тобто, більше ніж через один рік з дня ухвалення судового рішення (понад 4 роки), то в її задоволенні необхідно відмовити, оскільки ч. 5 ст.435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість розстрочення та відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню.
Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №824/45/22, а також постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 824/50/22, від 07.11.2024 у справі № 824/111/22 та інших.
Суд також враховує, що такі заходи як розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення.
Суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19 та від 03 вересня 2020 року у справі № 905/30/16.
Посилання на скрутне матеріальне становище заявника, наявність на утриманні дитини-інваліда, враховуючи, що з дня ухвалення судового рішення, яке просить розстрочити заявник, минуло понад 4 роки, не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду та не можуть у даному випадку бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Крім того суд враховує, що заборгованість стягнута солідарно з трьох боржників.
Нормами ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов'язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.
У випадку виконання одним з боржників солідарного обов'язку, він має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч.1 ст.544 ЦК України).
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.
Керуючись ст. 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 09.05.2025.
Суддя М.В.Сидорова