1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3769/25 1-кс/335/1389/2025
08 травня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження № 12024082060001537 від 14.11.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, оператора 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 3-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
22.04.2025 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк дев'ять днів.
Як випливає з клопотання, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082060001537 від 14.11.2024, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлені обставини, що дають підстави підозрювати, що в період часу з 20 години 00 хвилин 13.11.2024 до 06 годину 50 хвилин 14.11.2024 ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття скла вікна, проник до приміщенні харчового блоку «Запорізької гімназії № 78» ЗМР, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 12-А, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, викрав три мікрохвильові печі «Liberton LMW- 2090 M», вартість яких відповідно до висновку експерта складає 2 256 грн гривень 00 копійок за одиницю, які належать ТОВ «ДВ Компані» та перебували у фактичному користуванні «Запорізької гімназії № 78» ЗМР та мікрохвильову піч «Delfa AMW-23 DGB», вартість якої відповідно до висновку експерта складає 2125 гривень 35 копійок, яка належить «Запорізькій гімназії № 78» ЗМР.
Після чого, ОСОБА_4 покинув приміщення харчового блоку гімназії разом із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ТОВ «ДВ Компані» матеріальну шкоду на загальну суму 6722 гривень 64 копійок та «Запорізькій гімназії № 78» ЗМР матеріальну шкоду на суму 2 125 гривень 35 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, в умовах воєнного стану.
Крім того, 19.11.2024 в період часу з 08 години 30 хвилин до 18 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на сходинковому майданчику (між першим та другим поверхом) у четвертому під'їзді багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 47А, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав дитячий двоколісний велосипед «MaxxPro CASPER», жовтого кольору, з діаметром коліс «16», вартість якого відповідно до висновку експерта складає 3 949 гривні 01 копійок та дитячий велосипед «Kinderkraft», червоного кольору, з діаметром коліс «16», вартість якого відповідно до висновку експерта складає 3 500 гривні 00 копійок, які належать ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_4 покинув приміщення під'їзду разом із викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 7 449 гривень 01 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
21 лютого 2025 року, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується наявністю ризиків, зазначених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи за можливе обмежитись іншим запобіжним заходом, в обґрунтування чого послався на те, що він не ухилявся від органу досудового розслідування, а чекав на виклик слідчого, проте не мав можливість повідомити про своє місцезнаходження через пошкодження мобільного телефону.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 , підтримав думку свого підзахисного, зауваживши, що, на його думку, стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків такого ступеня, що надав би підстави для взяття підозрюваного під варту.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру ч. 4 ст. 185 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий та прокурор надали в копіях відповідні докази:
- протоколи допитів потерпілих;
- протоколи оглядів місця події;
- протоколи допитів свідків;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками;
- протоколи огляду відеозаписів.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризиків.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- ризик незаконного впливу на потерпілого;
- ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути, зокрема:
- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;
- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи;
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально;
- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;
- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що вказані у клопотанні ризики можуть бути підставою для застосування до підозрюваного такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Щодо ризику переховування від досудового розслідування та суду.
Так, діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким злочином. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).
Як встановлено судом, ОСОБА_4 є військовослужбовцем за мобілізацією, однак у розташуванні відповідної військової частини не перебуває з невстановлених причин; отримавши виклики щодо явки до слідчого на 20.03.205, 10.04.2025 та 11.04.2025 ОСОБА_4 не з'явився без повідомлення причин, про своє фактичне місцезнаходження слідчого не повідомив.
За таких умов наявні підстави вважати, що наявний реальний ризик ухилення ОСОБА_4 від досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні
Оцінюючи можливість впливу на потерпілого та свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого та дослідження їх судом.
Разом із цим підозрюваний заявив, що не заперечує обґрунтованості підозри, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що ризик його впливу на інших учасників є реальним.
Щодо ризику вчинення нових кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий за корисливі злочини, підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення проти власності під час перебування на іспитовому строку за останнім у часі вироком, що є достатньою підставою вважати, що вказаний ризик існує і є реальним.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя погоджується з викладеними у клопотанні доводами щодо неможливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування іншого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу.
Так, про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов'язання або домашній арешт, свідчить відсутність у нього власного життя та проживання без відповідних документів у випадкових знайомих, через що забезпечити ефективний контроль за дотриманням умов домашнього арешту є неможливим.
Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, які б заслуговували довіру, та поручились за виконання ним покладених на нього обов'язків. Крім того, на час звернення з клопотанням до слідчого судді, до слідчого не надходило відповідних клопотань від поручителів.
Про неможливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п.3 ч.1 ст. 176 КПК України свідчить те, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді, відповідних клопотань від заставодавців не надходило.
Доводи підозрюваного та його захисника слідчий суддя відхиляє, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Водночас слідчий суддя бере до уваги, що строк тримання під вартою не може перевищувати строку досудового розслідування, який, з урахуванням періоду зупинення, спливає 16.05.2025.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», строком на дев'ять днів, з правом звільнення під заставу.
Строк дії цієї ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 07.05.2025 до 16.05.2025 включно.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90840,00 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та (або) перебування;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- утриматися від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності).
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз'яснити підозрюваному чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою, - протягом п'яти днів з дня отримання повного тексту ухвали.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали буде оголошений о 11 год. 45 хв. 09.05.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1