Справа № 308/6324/25
про залишення позовної заяви без руху
09.05.2025 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про скасування права на спадкування у спадщині за законом та визнання факту припинення шлюбу,
ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про скасування права на спадкування у спадщині за законом та визнання факту припинення шлюбу, згідно з якою просить:
скасувати право ОСОБА_2 на спадкування у спадщині за законом після смерті спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з настанням наступних наслідків:
a) визнання недійсним та скасування свідоцтва права на спадкування у спадщині за законом, виданого приватним нотаріусом Хребтань Н.М. відповідачу після констатування смерті спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з урахуванням відсутності у позивача усіх свідоцтва права власності на спадкове майно, у тому числі:
свідоцтво ЗР №879 датою від 27.07.2023 про право на спадщину за законом у Спадковій справі №5/2021;
свідоцтво ЗР №880 датою від 27.07.2023 про право на спадщину за законом у Спадковій справі №5/2021;
свідоцтво ЗР №881 датою від 27.07.2023 про право на спадщину за законом у Спадковій справі №4/2021;
b) скасування усіх правочинів, які виникли в інтересах відповідача ОСОБА_8 за результатом набуття нею спадкового права на спадкування у спадщині за законом, виданого приватним нотаріусом Хребтань Н.М. відповідачу ОСОБА_2 після констатування смерті спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
c) покладання на приватного нотаріуса Хребтань Н.М. зобов'язання вчинити нотаріальні дії, пов'язані із Спадковими справами №4/2021 та №5/2021 датою від 15.03.2021 за наслідками прийняття судом рішення;
визнати шлюб, укладений датою від 30.11.2015 між спадкодавцем ОСОБА_7 та ОСОБА_9 таким, який фактично припинено з дати 16.02.2021, а саме - після виявлення спадкодавцями ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_1 факту повторного таємного викрадення (крадіжки) із квартири АДРЕСА_1 спадкоємцем ОСОБА_2 грошових коштів в особливо крупних розмірах, зокрема, у розмірі 70000,00 грн, належних на правах особистої приватної власності колишньому подружжю спадкодавця ОСОБА_6 .
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме, не містить:
відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та третьої особи (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
зміст позовних вимог: якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися (п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Встановлено, що позов не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки позивачем не зазначено обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Як роз'яснено в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Звертаючись із даним позовом до суду позивачем в якості відповідачів вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як фізичних осіб. При цьому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу, а Шевченко Н.П. - адвокатом.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц).
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
У контексті наведеного, позивачу слід конкретизувати процесуальний статус зазначених ним відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з урахуванням наведених приписів та відповідно викласти зміст позовних вимог щодо кожного з них згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Позовна заява містить позовну вимогу про скасування усіх правочинів, які виникли в інтересах відповідача ОСОБА_8 за результатом набуття нею спадкового права на спадкування у спадщині за законом.
Водночас, суддя зауважує, що таке формулювання позовної вимоги не є чітким, оскільки позивачем не конкретизовано які саме правочини він просить скасувати.
Таким чином, зазначена вимога не конкретизована та на розкриває зміст такої вимоги.
З огляду на зазначене, позивачу слід уточнити прохальну частину вказаної позовної заяви.
Крім того, позивачем у позовній заяві вказано у якості третьої особи ОСОБА_5 .
Статтями 52, 53 ЦПК України визначено підстави залучення у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
За таких обставин, у даному випадку позивачеві слід конкретизувати процесуальний статус ОСОБА_5 як третьої особи, у розрізі та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 53 ЦПК України.
Разом з тим, дана позовна заява подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, якою визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн.
До позовної заяви позивачем додано документ про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Виходячи із визначеного позивачем предмету позову, позовна заява одночасно містить декілька позовних вимог немайнового характеру, а саме:
1) визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину ЗР №879 від 27.07.2023;
2) визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину ЗР №880 від 27.07.2023;
3) визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину ЗР №881 від 27.07.2023;
4) скасування усіх правочинів, які виникли в інтересах відповідача ОСОБА_8 за результатом набуття нею спадкового права на спадкування у спадщині за законом;
5) покладання на приватного нотаріуса Хребтань Н.М. зобов'язання вчинити нотаріальні дії;
6) визнання шлюбу таким, який фактично припинений.
Таким чином, у даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір у сумі 5813,76 грн (6 х 968,96 грн = 5813,76 грн).
З урахуванням сплаченого судового збору позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 4602,56 грн (5813,76 грн - 1211,20 грн = 4602,56 грн).
При цьому, у разі уточнення позивачем позовної вимоги про скасування усіх правочинів, судовий збір слід сплатити з урахуванням кількості таких правочинів, тобто як за кожну вимогу немайнового характеру з подальшою сплатою недоплаченої суми судового збору.
Підстав для звільнення від сплати судового збору судом не встановлено та документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону до позову не додано.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у новій редакції) з усуненими недоліками, її копії для учасників справи, а також подання документу, що підтверджує доплату судового збору в сумі 4602,56 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя наголошує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У цих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
У зв'язку з наведеним, вимоги судді щодо усунення недоліків позовної заяви, зазначені в даній ухвалі про залишення позовної заяви без руху щодо оформлення заяви у відповідності до норм цивільного процесуального законодавства, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст. 183, 185, 261, 354, 355 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про скасування права на спадкування у спадщині за законом та визнання факту припинення шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз'яснивши при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик