308/6443/25
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (ЗАЯВИ) БЕЗ РУХУ
09.05.2025 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
Заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Частиною першою статті 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинен міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, зазначених вимог позивачем взагалі не дотримано.
Так, у позовній заяві взагалі відсутній виклад обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги. Позивач у позовній заяві не вказує на докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Також позовна заява не відповідає вимогам ст. ч.4 ст. 177 ЦПК України, а саме - позивачем не додано доказів сплати судового збору.
Позивач просить звільнити його від сплати судового збору та долучає до позовної заяви довідку податкової служби про відсутність щодо нього у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про суми виплачених доходів та нарахованих податків.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.стиною першою статті 36 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно положень ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Водночас, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.36 України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
При цьому, факт відсутності доходів не є безумовним підтвердженням наявності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати пенсійні виплати тощо.
Однак, будь-яких інших доказів на підтвердження недостатнього рівня свого майнового стану позивачем суду не надано, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, але не виключно, є: довідка з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки, довідка пенсійного органу форми ОК-7 про індивідуальні відомості про застраховану особу, довідка управління соціального захисту щодо перебування позивача на обліку та отриманих ним соціальних виплат за попередній рік, банківські довідки про наявність/відсутність, зарахування коштів на рахунках.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру слід сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 1211,20 грн.
А тому позивачу, слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та долучити до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що дану заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки та подати заяву із врахуванням зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 258, 260 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу необхідність усунення вказаних недоліків у визначений термін та попередити, що в противному разі заява буде рахуватись неподаною та повернута.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук