Справа № 308/6452/25
1-кс/308/2744/25
08 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання про надання дозволу на проведення огляду
на розгляд слідчого судді надійшло означене клопотання про надання дозволу на проведення огляду транспортного засобу.
Внесене клопотання обґрунтовано тим, що з метою безпосереднього переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, а також збереження слідів вчинення кримінального правопорушення та збереження речових доказів було проведено огляд транспортного засобу відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України.
У судовому засіданні слідчий внесене на розгляд слідчого судді клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання, зважаючи на таке.
За правилами ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Статтею 233 КПК України встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
Тобто законодавцем окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє. Вказана позиція, зокрема висловлена й у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі №536/1048/16-к.
Верховний Суд у постанові від 08.04.2021 по справі № 573/2028/19 зазначив: «право слідчого, прокурора на проникнення до житла і проведення в ньому обшуку може виникати у трьох випадках: 1) за ухвалою слідчого судді; 2) без постановлення такої ухвали на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи; 3) до постановлення ухвали слідчого судді у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину».
Як роз'яснив Верховний Суд, під «невідкладними випадками» потрібно розуміти лише такі зазначені у ч. 3 ст. 233 КПК виключні обставини, які існували на момент проникнення до житла чи іншого володіння особи та унеможливлювали отримання в порядку, передбаченому КПК, відповідного дозволу слідчого судді (див. постанови Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 755/5825/18 та від 05.04.2023 у справі № 683/1200/18).
Слідчий суддя критично оцінює доводи клопотання про невідкладність проведеного огляду, а саме - у зв'язку з безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, позаяк матеріали клопотання не містять протоколів затримання будь-яких осіб.
Крім того, відсутні також підтвердження, що в цьому кримінальному провадженні у подальшому особам, про переслідування яких стверджується у клопотанні, були вручені повідомлення про підозру.
Понад це, в обґрунтування невідкладності огляду до клопотання долучено протоколи допиту свідків. Дослідивши зміст цих протоколів, слідчий суддя з'ясував, що допит свідків хронологічно розпочато вже після початку огляду.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання не підтверджують тих обставин, що сторона обвинувачення мала достатньо відомостей про наявність передумов для проникнення до транспортного засобу з метою переслідування будь-яких осіб, відшукання речових доказів та збереження слідової картини кримінального правопорушення.
У матеріалах клопотання наявна заява про надання дозволу на огляд транспортного засобу.
Допустимість проникнення до житла чи іншого володіння на підставі добровільної згоди обумовлюється, в тому числі з обсягом наданої згоди.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує про те, що вищезгадана заява не містить будь-яких застережень щодо можливості проникнення до автомобіля.
Крім того, будь-яких відомостей щодо того, на кого зареєстрований автомобіль марки Ford д.н.з. НОМЕР_1 матеріали клопотання не містять.
За таких обставин легалізація стороною обвинувачення результатів проведеної слідчої дії не відповідає вимогам пункту другому статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки втручання у права особи не було здійснено «згідно із законом».
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись статтями 234, 235, 309 КПК України, слідчий суддя
у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення огляду відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1