Справа № 308/6411/25
07 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина Вірменії (посвідка на постійне проживання в Україні № ІН024894 від 12.07.2013), розлученого, який має має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого кухарем в ресторані «Антрекот», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з вказаним клопотанням, у якому зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 12025070000000187 від 10.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин Вірменії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно з іншими невстановленими на даний час особами, в середині квітня місяця 2005 року взяли на себе зобов'язання організувати переправлення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця м. Харків через державний кордон України до країн Європейського Союзу за грошові кошти в сумі 13 300 (тринадцять тисяч) доларів США.
З метою реалізації спільного злочинного плану спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, 25.04.2025 невстановлена досудовим розслідуванням особа наказала ОСОБА_7 найближчим часом прибути до м. Мукачево, Закарпатської області, де його зустріне людина та перевезе його в м. Ужгород, Закарпатської області, при цьому порадив йому забронювати готель «Бахус» в с. Сторожниця, Ужгородського району на декілька днів, також вказана особа попросила по приїзду скинути грошові кошти в сумі 300 (триста) доларів США в якості завдатку.
О 8 год. 18 хв. 30.04.2025 виконуючи вказівки невстановленої особи ОСОБА_7 на залізничному транспорті прибув в м. Мукачево, де його зустрів громадяни Вірменії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець м. Миколаїв, Миколаївської області, який діючи спільно з невстановленою особою, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України та здійснив транспортування останнього до Ужгородського району, с. Сторожниця на транспортному засобі марки «VOLVO», д.н. з. НОМЕР_1 , прибувши в с. Сторожниця, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії вказав ОСОБА_7 місце де його підберуть в день перетину, та готель «Бахус», що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Ужанська, 30 в який поселився ОСОБА_7 .
Продовжуючи свої злочинні дії невстановлена на даний час особа, щодня спілкувалась з ОСОБА_7 та повідомляла про неможливість здійснення перетину кордону через різні обставини.
Близько 23:00 год. 05.05.2025 невстановлена на даний час особа зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що його очікує ОСОБА_5 на транспортному засобі марки «VOLVO», д.н. з. НОМЕР_1 з яким необхідно поговорити та передати грошові кошти, через декілька хвилин ОСОБА_7 вийшов з готелю «Бахус» та пішки дійшов до будівлі за адресою: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8, де сів в транспортний засіб яким керує ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_5 діючи спільно з невстановленою на даний час особою продовжив свої злочинні дії щляхом надання вказівок та порад пояснив ОСОБА_7 , що перетин державного кордону відбудеться 06.05.2025 близько 04:00 год. перевірив чи пам'ятає ОСОБА_7 місце зустрічі, розповів про тонкощі перетину, зокрема зазначив, що будуть застосовуватись човни та те, що ОСОБА_7 необхідно буде подолати перешкоди у вигляді сітки.
Близько 00:00 год. 06.05.2025 ОСОБА_5 закінчивши свій інструктаж попросив передати грошові кошти в заздалегідь обумовленій сумі та покласти їх в бардачок транспортного засобу, після чого протиправні дії ОСОБА_5 були припиненні працівниками правоохоронних органів.
Слідчий вказує, що 06.05.2025 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів, групою осіб. Повідомлена громадянину Вірменії ОСОБА_5 підозра обгрунтовується зібраними в ході досудового розслідування фактичними даними (доказами) в своїй сукупності, а саме: протоколами НСРД (аудіо,- відео контроль особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж), показами свідків.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання слідчий вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зазначене, а також той факт, що ОСОБА_5 , є громадянином Вірменії та може безперешкодно виїхати за межі України, та те, що останній проживає в м. Миколаїв, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України а також переховуватись на території України.
Також наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на експертів у даному кримінальному провадженні, зокрема у вказаному провадженні є необхідність у проведенні ряду експертиз та встановленні свідків кримінального правопорушення за результатами яких буде підтверджено незаконну діяльність ОСОБА_5 . Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Окрім того, знаходячись на волі, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі пов'язані з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий вказує, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.
А тому на підставі вищенаведеного просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному та його захиснику вчасно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.332 КК України яке відноситься до категорії тяжкого злочину і передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на експертів та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Також прокурор зазначив, що з огляду на фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення яке вчинене в час військової агресії російської федерації проти України, також те, що інкримінованими підозрюваному діями він сприяє незаконному переправленню військовозобов"язаної особи через Державний кордон, що підриває обороноздатність держави, а також розмір винагороди яку підозрюваний отримав за інкримінований йому злочин, має місце виключний випадок, а тому вважає, що при призначенні застави слід вийти за межі граничних розмірів застави встановлених ч.5 ст. 182 КПК України для тяжких злочинів та визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 3 000 000,00 грн.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти клопотання та просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою, а ризики зазначені слідчим у клопотанні не доведені і ґрунтуються на припущеннях. Зазначив, що свідок у кримінальному провадженні уже допитаний, ОСОБА_5 13 років проживає в Україні, має задовільний майновий стан - є фізичною особою- підприємцем має на утриманні малолітню дитину , яка хоч і проживає окремо , однак він забезпечує її матеріально. А тому просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, або визначити розмір застави в межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні він не визнає. Не має наміру ухилятися від органу досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на експертів та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив слідчого суддю обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту або визначити розмір застави в межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.
Дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та позицію його захисника, слідчий суддя доходить наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції».
За визначенням ЄСПЛ "обгрунтована підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин" (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Зокрема, згідно з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Також у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати повідомлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується і з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро- Бараво проти Італії від 14.03.1984 року, в якому зазначено що затримання і тримання під вартою особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України , яке зважаючи на воєний стан в Україні, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на експертів та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, слідчий суддя вважає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Слідчий суддя приймає до уваги заперечення сторони захисту, проте вважає, що такі не спростовують висновків до яких дійшов слідчий суддя щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливої протиправної поведінки підозрюваного.
Інших даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою слідчому судді не надано.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який є громадянином Вірменії, працює кухарем в ресторані «Антрекот», раніше не судимий, розлучений, має на утриманні одну неповнолітню дитину.
Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя враховуючи обгрунтованість підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, уважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.
Також, відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи,підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої увчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, фактичних обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов"язків, передбачених КПК України слідчий суддя враховує фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, характер та тяжкість кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 , розмір винагороди, яку, згідно з матеріалів клопотання, підозрюваний отримав за організацію незаконного переправлення військовозобов"язаної особи через Державний кордон, вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину в період війни, а саме військової агресії російської федерації проти України, та вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідне визначити її у розмірі 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 1 998 480,00 (один мільйон дев"ятсот дев"яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят грн. 00 коп.) грн., оскільки саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також роз'яснити ОСОБА_5 та заставодавцю, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина Вірменії (посвідка на постійне проживання в Україні № ІН024894 від 12.07.2013), розлученого, який має має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого кухарем в ресторані «Антрекот», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - по 03 липня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 1 998 480,00 (один мільйон дев"ятсот дев"яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят грн. 00 коп.) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме: с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання ;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1