Справа № 306/781/25
Провадження № 2/306/680/25
08 травня 2025 року м. Свалява
Суддя Свалявського районного суду Закарпатської області Жиганська Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Полянської сільської ради Закарпатської області (адреса с.Поляна, вул. Духновича, буд.63, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351587, електронна пошта: central@pjlyanska-gromada.gov.ua) про зняття обтяження (заборони) з нерухомого майна.
07 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник-адвокат Козар Микола Михайлович звернувся до суду із позовом до Полянської сільської ради Закарпатської області про зняття обтяження (заборони) з нерухомого майна, у якій просить припинити обтяження речових прав на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_2 , вилучивши запис про заборону з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкту нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 ,що належний на праві власності ОСОБА_1 , який вчинений на підставі повідомлення б/н від 14.04.1978 року видавник Свалявське відділення Держбанку, реєстраційний номер обтяження №3803920, спеціальний розділ №3731765.
Перевіривши матеріали позовної заяви перед вікриттям провадження, суд доходить висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог; ч.1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За вимогами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України - позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
Суд визначає суб'єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню. У разі звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту у якості захисту речового права від виниклого порушення (за ст. 387, 391, 396 ЦК України) позивач такий позов повинен пред'явити до особи (осіб), від прав та обов'язків яких залежить обсяг, зміна чи припинення його прав, тобто - для даного випадку - відповідачем має бути особа, за клопотанням якої накладено арешт на майно.
У позовній заяві позивачем визначено відповідача у справі Свалявське відділення Держбанку.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - скасування судом обтяження, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна є підставою для скасування запису про його державну реєстрацію (позиція Касаційного суду у постанові від 13.09.2023 року, справа № 295/7291/20: "в ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертої статті 277 ЦК України). Коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження".
Позивач повинен усунути вищевказані недоліки позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви в новій та виправленій редакції з копіями доданих до позову документів належно завіреними у встановленому порядку відповідно до кількості учасників судового розгляду.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 185 ЦПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суддя зазначає строк усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ст.175, 176, 177, 185, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Полянської сільської ради Закарпатської області (адреса с.Поляна, вул. Духновича, буд.63, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351587, електронна пошта: central@pjlyanska-gromada.gov.ua) про зняття обтяження (заборони) з нерухомого майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, зазначені в ухвалі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ Н.М.Жиганська