Справа № 304/3057/24 Провадження № 2/304/311/2025
06 травня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/3057/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 92 223, 11 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 19 вересня 2016 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, тому зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 09 листопада 2024 року має заборгованість у розмірі 92 223, 11 грн, яка складається з наступного: 76 993, 10 грн - заборгованість за кредитом; 15 230, 01 грн - заборгованість за відсотками.
Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання.
Оскільки на даний час відповідач ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-БАНК», тому просить позов задовольнити.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в справі. Постановлено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідач ОСОБА_1 у встановлений строк відзив не надав, а тому судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, що відповідає ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Позивач заявив, що 19 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 19 вересня 2016 року.
Судом установлено, що позивачем до матеріалів справи додано довідку за картами, згідно з якою ОСОБА_1 відкритий рахунок № НОМЕР_1 та видані такі картки: № НОМЕР_2 , строком дії до червня 2022 року, та № НОМЕР_3 , строком дії до червня 2018 року. Дата видачі вказаних довідок відсутня.
Також позивачем додано довідки за лімітами за договором б/н від 19 вересня 2016 року, де за період з 19 вересня 2016 року по 09 листопада 2024 року, відповідачу встановлювалися кредитні ліміти. Дата видачі цієї довідки також відсутня.
До матеріалів справи позивач додав розрахунок заборгованості за договором б/н від 19 вересня 2016 року, яка станом на 09 листопада 2024 року склала 92 223, 11 грн, з яких: 76 993, 10 грн - заборгованість за кредитом; 15 230, 01 грн - заборгованість за відсотками, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з положеннями статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено з матеріалів справи, зокрема, із анкети-заяви позичальника від 19 вересня 2016 року в ній відсутні умови щодо строку дії кредитного ліміту, його розміру, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості.
АТ «Акцент-Банк», звернувшись із вимогою про погашення кредиту, просив крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав позичальник), стягнути проценти.
Обґрунтовуючи своє право вимоги в цій частині, а також розмір і порядок нарахування, позивач, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які розміщені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/term.
До позовної заяви банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті банку в розділі «Умови та правила», в яких не зазначено варіант їх редакції на відповідну дату, додані банком тарифи по картці «Універсальна», «Універсальна Голд» містять умови щодо процентної ставки по кредиту, однак, ні Витяг з Умов, ні тарифи не містять підпису відповідача про ознайомлення з ними.
Суд констатує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Наданий позивачем витяг із Умов та Правил надання банківських послуг належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем.
За таких обставин, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків та порядку їх сплати, подані банком Витяг з Умов та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, суд уважає, що матеріали справи не містять доказів, що саме цими Витягами з Умов та правил надання банківських послуг, самих Умов та Правил, ОСОБА_1 ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.
При цьому позивачем до матеріалів справи не додано паспорт споживчого кредиту, який є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору, з якого можна б було встановити умови щодо строку дії кредитного ліміту, його розміру, відсоткової ставки, порядку погашення заборгованості.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідач 19 вересня 2016 року підписав анкету-заяву, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, втім у ній відсутні відомості про розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою, а відтак суд позбавлений можливості задовольнити заявлені банком позовні вимоги.
Отже, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки заявлені вимоги безпідставні та необґрунтовані належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн. Оскільки позов не підлягає задоволенню, то сплачений судовий збір покладається на позивача.
Сторони не заявляли про понесення ними інших судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 258, 512, 514, 526, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080; місцезнаходження: 49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча: Гевці В. М.