Справа № 304/3041/24 Провадження № 2/304/308/2025
08 травня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/3041/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 27 936, 24 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 17 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір № 75681414, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 15 000 грн з процентною ставкою (базова, фіксована) 1,99%, яка нараховується за кожен день користування кредитом. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідачка не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 22 лютого 2022 року було укладено договір № 22/02/2022, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю«1 Безпечне агентство необхідних кредитів»відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75681414. Також указує, що 10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75681414. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідачки за вказаним вище договором. Загальний розмір заборгованості за Договором № 75681414від 17 липня 2021 року, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27 936, 24 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 15 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12 933, 78 грн, нараховані 3% річних - 2,46 грн.
На підставі викладеного просить стягнути вказану вище суму боргу, а також судовий збір у розмірі 2 242 грн і витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в справі. Постановлено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідачка ОСОБА_1 у встановлений строк відзив не надала, а тому судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, що відповідає ст. 279 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Так, суд установив, що 17 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 75681414, за умовами якого Товариство передає останній у власність грошові кошти у сумі 15 000 грн на погоджений умовами договору строк для задоволення власних потреб, шляхом перерахування їх на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити відсотки від суми позики.
За умовами п. 2.2, 2.3 договору, строк позики складає 30 днів, з фіксованою процентною ставкою 1,99% у день.
Знижена процентна ставка/день (застосовується відповідно до умов Програми лояльності) - 1,69 %.
Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) становить 2,70%.
Орієнтована реальна річна процентна ставка становить 14 644, 23 %.
Орієнтована загальна вартість позики становить 22 611, 75 грн.
Параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів визначено у додатку № 1 до цього договору.
За умовами п. 9 договору, позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів.
За п. 15 договору, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Позичальник несе повну відповідальність перед позикодавцем за повернення позики, сплату процентів та належне виконання зобов'язань за цим договором згідно чинного законодавства.
Відповідно до п. 12 договору, сторони дійшли згоди, що договір позики укладається у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», з використанням одноразового ідентифікатора.
22 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 22/02/2022, за яким право вимоги у тому числі, до відповідачки, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал» за договором № 75681414 від 17 липня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вказаного Договору факторингу, копією Реєстру боржників до Договору факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року.
10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за договором № 75681414 від 17 липня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю«1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вказаного Договору факторингу, копією Реєстру боржників до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідачки.
Відповідно до Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідачки на загальну суму заборгованості 27 936, 24 грн, з яких 15 000 грн тіло кредиту, 12 933, 78 грн проценти, відповідальність за порушення грошового зобов'язання 2, 46 грн.
Доказів, які б підтверджували сплату боргу за спірним договором, суду не надано.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (ТОВ«1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII).
Так, приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
Закон №675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції
Так, положеннями статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).
Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України).
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 1, 2 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів установлено, що 17 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір № 75681414 про надання (далі Договір) в електронній формі, згідно з яким Товариство надало позичальниці ОСОБА_1 кредит на суму 15 000 грн.
Відповідно до Договору факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року та Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року право вимоги за Договором № 75681414 від 17 липня 2021 року перейшло від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до нового кредитора ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Станом на 13 листопада 2024 року ОСОБА_1 за Договором № 75681414 від 17 липня 2021 року нарахована заборгованість у сумі 27 936, 24 грн.
Надавши оцінку аргументам сторони позивача, суд погоджується з такими, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування, надані у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою та доповнюють один одного.
Так, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Із копії наявного у матеріалах справи електронного Договору вбачається, що ОСОБА_1 , як позичальник за кредитним договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши позивачу персональні дані, а саме: ПІБ, дані паспорта, місце проживання, РНОКПП, e-mail, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора.
Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений.
З огляду на викладене, суд доходить переконання, що Договір підписаний саме відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання з відповідачкою 17 липня 2021 року правочину.
Підстав вважати Договір недійсним суд не вбачає, тому відповідно до статті 629 ЦК України такий підлягає обов'язковому виконанню його сторонами.
Відповідачка свої зобов'язання за Договором порушила, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
Надаючи оцінку розрахунку заборгованості за Договором, суд виснує, що такий узгоджується з умовами Договору та положеннями частини 2 статті 625 ЦК України (розрахунки відповідно до цієї норми ЦК України проведені за період до початку дії в Україні воєнного стану) і сумнівів у своїй правильності цей розрахунок не викликає.
Надати оцінку аргументам відповідачки суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.
Отже, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 9 000 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, та відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року; прайс-лист Адвокатського Об'єднання «Ліга Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги № 111 від 11 жовтня 2024 року на суму 9 000 грн; Витяг з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 08 листопада 2024 року.
ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід'ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.
Суд уважає, що витрати понесені позивачем, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв'язку із виконанням умов договору про правничу допомогу).
Отже, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та доведеним, а відповідачка, у свою чергу, з приводу розміру правової допомоги заперечень не надала, а тому витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги позивача задоволено у повному обсязі, то з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 244 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за договором № 75681414 від 17 липня 2021 року в розмірі 27 936 (двадцять сім тисяч дев'ятсот тридцять шість) гривень 24 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 9 000 (дев'ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча: Гевці В. М.