печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6372/25-к
пр. 1-кс-7756/25
01 квітня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника особи, що подала скаргу: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12021000000001359 від 02.11.2021,-
Адвокат ОСОБА_3 звернулося до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12021000000001359 від 02.11.2021, а саме транспортного засобу BMW X5 з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 03.02.2025 року працівниками Головного слідчого управління Національної поліції України на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 . Внаслідок проведеного обшуку було незаконно вилучено транспортний засіб BMW X5 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який є у власності ОСОБА_4 . Даний транспортний засіб не є речовим доказом по справі. В ухвалі слідчого судді не назначався даний автомобіль та на момент проведення обшуку не було ніякої ухвали стосовно даного транспортного засобу, що підтверджує незаконність його вилученнята утримання.
В судове засідання особа, яка подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки, особа, що звернулася зі скаргою та слідчий про день, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, враховуючи принцип диспозитивності та скорочені строки розгляду скарги, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу на підставі наявних матеріалів.
Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги, заперечення слідчого, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Згідно п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
З матеріалів скарги слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021000000001359 від 02.11.2021, внесене до за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255 КК України.
Як визначено у ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, тимчасово вилученим майном вважаються лише речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Разом з тим, матеріали скарги не місять копії ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку та копії протоколу обшуку складеного за результатами проведення вказаної слідчої дії та переліку майна, що було вилучено під час проведення вказаного обшуку та ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, що позбавляє слідчого суддю можливості здійснити перевірку обґрунтованості наведених у скарзі доводів та надати їм правову оцінку.
Частиною 1 статті 26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що особою, яка подала скаргу, не надано доказів вилучення майна та інших обставин, на які вона посилається в обґрунтування доводів скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12021000000001359 від 02.11.2021, задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 160-166, 167, 168, 170-174, 236, 303, 306, 307, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12021000000001359 від 02.11.2021- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1