Справа № 756/5502/25
Провадження № 2/756/3889/25
09 травня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається із позовної заяви, у сторін народились діти. Разом з тим, позивач не надає доказів, які підтверджують факт проживання дітей разом з нею. Також у позовній заяві відсутні посилання на те, що позивач не може за своїм станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, відповідні докази відсутні. До того ж, відсутні докази домовленості подружжя (письмова угода тощо) про можливість розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
За таких обставин, підстав для застосування правил ч. 2 ст. 28 ЦПК України в даному випадку не встановлено, відтак справа підлягає розгляду за зареєстрованим місцем проживанням відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Водночас, суд наголошує, що терміни «місце проживання (перебування, знаходження)» чинне законодавство пов'язує саме з зареєстрованим у встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» порядку проживанням особи, а не за її фактичним перебуванням.
Позивач, звертаючись із позовом до Оболонського районного суду міста Києва, зазначає місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 адресу: АДРЕСА_1 .
Суддею скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру та Департамента з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації КП ГІОЦ «Реєстр територіальної громади м. Києва», з метою встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
05.05.2025 надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, відповідно до якої останнє відоме зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 : АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформації від 09.05.2025 Департамента з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації КП ГІОЦ «Реєстр територіальної громади м. Києва» останнє відоме зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 .
Отже, оскільки останнє відоме місце проживання відповідача не зареєстровано в Оболонському районі міста Києва, дана справа, відповідно до вищезазначених положень ЦПК України, не підсудна Оболонському районному суду м. Києва, а відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду міста Києва.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Ураховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд приходить до висновку про необхідність направити за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до Шевченківського районного суду міста Києва.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 260, 354 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, направити за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А).
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М. М. Ткач