Справа №:755/7847/25
Провадження №: 2-з/755/102/25
"09" травня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва - Гаврилова О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд :
-визнати спільним сумісним майном подружжя квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46.8 квадратних метрів;
-в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46.8 квадратних метрів;
-визнати спільним сумісним майном подружжя готівкові кошти у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) USD (доларів США);
-в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 15 000 (п'ятнадцять тисяч) USD (доларів США), які перебувають у володінні ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );
-зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) передати у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) готівкові кошти у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) USD (доларів США);
-визнати спільним сумісним майном подружжя готівкові кошти у розмірі 10 000 (десять тисяч) EUR (євро);
-в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 5 000 (п'ять тисяч) EUR (євро), які перебувають у володінні ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );
-зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) передати у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) готівкові кошти у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) EUR (євро).
До матеріалів позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,8 квадратних метрів. Заява обґрунтована тим, що не вжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду.
Суддя, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Згідно наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу квартири від 09 серпня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 335, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Липовенко Л.М., квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 . Також позивачем долучено інформацію сформовану за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», в якому відображена реєстрація права власності на спірну квартиру за відповідачем.
З метою перевірки наведеної вище інформації, судом здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та згідно відповіді № 1365086 від 09 травня 2025 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 .
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, з'ясувавши обсяг позовних вимог, вважає за доцільне в якості забезпечення позову в даній справі накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_1 , яка який, серед іншого, є предметом судового розгляду справи.
Вказаний вище вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, невжиття такого заходів може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача.
Із зазначених вище підстав заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 258-261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46.8 кв.м., право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення до виконання - три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: