Справа №:755/13111/24
Провадження №: 2/755/4857/25
"09" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
26.07.2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 08.10.2018 року у розмірі 93183,34 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники вказаних документів у мобільному додатку, які складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачці надано кредит у розмірі 40 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідачка взятих на себе зобов'язань по договору не виконала, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надала, на прохання погасити заборгованість не реагувала. У зв'язку з цим станом на 26 травня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 93183,34 грн яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з закінченням повноважень судді Арапіної Н. Є., суддю для розгляду цивільної справи №755/13111/24 обрано Марфіну Н. В.
23 серпня 2024 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позивач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відзив мотивовано тим, що:
додані до матеріалів справи витяг з тарифів, паспорт споживчого кредиту та умови і правила обслуговування не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як складову договору, укладеного 08 жовтня 2018 року. Також звертає увагу на висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, в якій зазначено що до правовідносин із АТ «КБ «Приватбанк» не можливо застосувати положення частини 1 статті 634 ЦК України, оскільки умови та правила розміщенні на сайті банку неодноразово змінювались;
відповідач не був ознайомлений з інформацією передбаченою частиною 6 статті 9 ЗУ «Про споживче кредитування»;
позивачем порушено порядок обов'язкового досудового врегулювання спору, передбаченого статтею 16 ЗУ «Про споживче кредитування»;
анкета заява підписана представником позивача, однак не доведено повноваження особи, яка підписала вказану анкету-заяву;
банком самостійно збільшено тіло кредиту на 28 945,83 грн за рахунок нарахованих відсотків, погашення яких відбувалось за рахунок тіла кредиту.
27 серпня 2024 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відповіді на відзив банк додатково зазначає, що:
у анкеті заяві, яка є невід'ємною частиною кредитного договору позичальник підтвердив що ознайомився з усіма частинами договору;
відповідач своїм підписом засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка використовувалась для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав що електронний підпис є аналогом власноручного цифрового підпису;
успішно пройшовши процедуру ідентифікації відповідач успішно пройшов процедуру верифікації та підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. З наведеного алгоритму укладення договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим;
сума заборгованості утворилась внаслідок того, що за весь час користування кредитною карткою сума витрат становила 445 126,56 грн., а сума поповнень 351 943,22 грн., таким чином загальна сума боргу складає 93 183,34 грн.
03 вересня 2024 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач на обгрунтування своїх позовних вимог надає судову практику висловлену судами апеляційних інстанцій у даних правовідносинах.
В іншій частині доводи заперечень є аналогічним доводам, зазначеним у відзиві на позовну заяву.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг monobank. В анкеті-заяві вказано, що відповідач погоджується з тим, що ця анкета-заява з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого відповідач підтвердила власним підписом.
Згідно пункту 3 анкети-заяви підписанням цього Договору, ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася та погодилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, примірники яких були отримані ним у мобільному додатку. Також ОСОБА_1 погодилася з тим, що банк має право в односторонньому порядку змінювати розмір кредитного ліміту, про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
У пункті 6 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг monobank відповідач надала згоду вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ОСОБА_2 в банку.
Відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем (номер якого зазначений у анкеті-заяви) та відповідним їй відкритим ключем, яка використовуватиметься для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій ОСОБА_1 згідно з договором.
Анкета-заява є одностороннім правочином, за змістом якої ОСОБА_1 акцептувала (прийняла) оферту (пропозицію) банку на укладення договору, за умовами які розміщенні на офіційному сайті банку, та надані для ознайомлення ОСОБА_1 у мобільному додатку "Монобанк" до підписання вказаної анкети-заяви.
Підпис працівника банку у розділі "ідентифікацію та верифікацію клієнтів виконав" не має правового значення для власного волевиявлення ОСОБА_1 щодо односторонньої прийняття умов кредитного договору.
Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту були надані банком ОСОБА_1 через мобільний додаток.
В матеріалах справи є Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо карткових продуктів (monobank; Universal Bank), які були чинні станом на 08 жовтня 2018 року, що спростовує аргументи відповідачки про відсутність в матеріалах справи Умов і правил, чинних на момент укладення кредитного договору.
За таких обставин суд не бере до уваги посилання відповідача на висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, надана відповідачем постанова Верховного Суду для порівняння є нерелевантною, оскільки встановлені обставини у даній справі та у справі, яка зазначена відповідачем є різними.
У даній справі кредитний договір укладений шляхом електронного підпису через мобільний додаток, умови та правила відповідач отримала також через додаток, без ознайомлення яких мобільний додаток не надасть змоги підписати анкету - заяву, а у справі №342/180/17 судами встановлена відсутність підпису на умовах та правилах.
Відповідно до пункту 2.1 розділу I Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору, в тому числі платіжної картки Master Card/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно - правових актів Національного банку України.
За умовами укладеного між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг Monobank від 08 жовтня 2018 року, банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_2 та надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становила 0,00001 % річних, базова - 3,1 % в місяць. Повернення кредиту повинно було здійснюватись шляхом сплати щомісячного мінімального платежу в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку.
Згідно виписки по рахунку, ОСОБА_1 на власний розсуд використувала надані позивачем кредитні кошти, зокерма, поповнювала мобільний рахунок, здійснювала покупку товарів в магазині, в тому числі в розстрочку.
Відповідно до частини 2 статті 9 ЗУ "Про захист прав споживачів" до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Долучений до матеріалів справи паспорт споживчого кредиту Чороної картки "Монобанк" підтверджує надання ОСОБА_1 до підписання договору інформації щодо умов кредитування.
ОСОБА_1 систематично не виконувала взяті на себе за договором про надання банківських послуг Monobank від 08 жовтня 2018 року зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, станом на 26 травня 2024 року допустила заборгованість за тілом кредиту у сумі
93183,34 грн, що підтверджується наданим банком розрахунком та випискою по рахунку.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд враховує таке.
Встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв?язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов?язань за кредитним договором, який укладено в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису.
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або
є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня
2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18,
від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений
з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав
і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти)
у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції
в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 , у тому числі анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису позичальника
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнала, що електронний цифровий підпис
є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Отже, між сторонами було укладено кредитний договір, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом
у передбачених цим Кодексом випадках.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачки 66522,75 грн - загальний залишок заборгованості за надим кредитом (тіло кредиту).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наданих позивачем до позовної заяви документів, наявні підстави вважати, що між сторонами справи укладений договір про надання банківських послуг Monobank від
08 жовтня 2018 року, який за своєю природою є змішаним договором та містить елементи різних договорів, зокрема, договорів банківського рахунку та договору про споживчий кредит, банк і позичальник досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Крім того, слід зазначити, що банк свої зобов'язання за договором виконав, емітував та видав відповідачці платіжну картку, відкрив картковий рахунок та надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Проте, остання належним чином не виконувала взяті на себе за договором зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка складає 93 183,34 грн.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо сплати щомісячного обов'язкового платежу систематично не виконує, у зв'язку з чим має заборгованість, наявні підстави для висновку про те, що вимоги кредитора про стягнення заборгованості (тіла кредиту) є обґрунтованими.
Доказів того, що вказана сума боргу є меншою, або власного контррозрахунку сторона відповідача не надала.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.
Згідно розрахунку боргу, 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 внесено останній платіж на загальну суму 1000,00 грн.
Згідно умов договору, повернення кредиту здійснюється щомісячними платежами до останнього дня місяця, наступного за звітним у розмірі 4% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості).
Таким чином, безпідставним є доводи відповідача про те, що банк не виконав вимоги щодо дострокового погашення кредитних коштів, оскільки з моменту останнього платежу до дня звернення до суду минуло 19 місяців, банк набув право за цей період вимагати повернення грошових коштів у повному обсязі.
В порядку статті 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн, які сплачено позивачем за подання даного позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 549, 553, 610, 612, 626, 628,629, 639, 634, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк»заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 08.10.2018 року у розмірі 93 183 (дев'яносто три тисячі сто вісімдесят три) грн. 34 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 09 травня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Суддя -