Справа №:755/7550/25
Провадження №: 2/755/6923/25
про передачу справи за підсудністю
"09" травня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІННС»), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Івановича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягненого за виконавчим написом, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 21.04.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІННС»), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Івановича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягненого за виконавчим написом, яка 07.05.2025 була передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За замістом позовної заяви убачається, що предметом спору є визнання виконавчого написом нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За змістом ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Місце виконання рішення визначене ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Таким чином, помилковим є твердженням позивача, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є офіс приватного виконавця.
У позовній заяві зазначена наступна адреса позивача: АДРЕСА_1.
Даних про місцезнаходження майна позивача матеріали справи не містять.
Місцезнаходженням відповідача ТОВ «СВЕА ФІННС», відповідно до позовної заяви, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є наступна адреса: бул. Вацлава Гавела, 6, м. Київ.
Враховуючи предмет та підстави позову, беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги полягають у визнанні виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягненого за виконавчим написом, а Дніпровському районному суду м. Києва дана позовна заява як за правилами ст. 27 ЦПК України, так і за правилами ч. 12 ст. 28 ЦПК України територіально не підсудна, що позбавляє Дніпровський районний суд м. Києва права прийняти дану справу до свого провадження не порушуючи правил підсудності, до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила загальної підсудності.
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи та беручи до уваги місцезнаходження відповідача, суддя доходить висновку про наявність визначених законом підстав для передачі вказаної цивільної справи на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІННС»), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Івановича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягненого за виконавчим написом - передати за підсудністю на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: