ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14559/23
провадження № 3/753/249/25
"12" жовтня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Якусик О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2023, ОСОБА_1 з 05.07.2023 року систематично порушує розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 24.10.2022 № 466, а саме не надає можливості батькові ОСОБА_2 спілкуватися з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у наданих письмових поясненнях та у судовому засіданні просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що усі звернення ОСОБА_4 до Служби у справах дітей та поліції із заявами про начебто невиконання нею Розпорядження не мають реального та фактичного підґрунтя та є штучними спробами ОСОБА_4 притягнути її до відповідальності та створити підстави для зменшення батьківських прав.
ОСОБА_1 наголошує, що складений протокол всупереч вимогам статті 256 КУпАП не містить відомостей про те, де (місце), коли (час) та за яких обставин вона нібито вчинила адміністративне правопорушення, передбачене часиною п'ятою статті 184 КУпАП та містить розмите та абстрактне твердження, що з 05 липня 2023 року вона систематично порушує Розпорядження, а доказів що вона діяла умисно та систематично перешкоджала батькові спілкуватися з дитиною матеріали справи не містять. Вважає, що у протоколі не наведено суть адміністративного правопорушення та не вказано його конкретних обставин.
Також ОСОБА_1 посилається на те, що Службою при складенні протоколу, до якого додано повідомлення Дарницького УП ГУ НП в місті Києві про виклики по спец. лінії «102» від ОСОБА_4 21 липня та 24 липня 2023 року, не враховано, що 24 липня 2023 року - це понеділок, який не є днем тижня, коли вона повинна була передавати дитину для зустрічей з батьком.
На переконання ОСОБА_1 у матеріалах прави відсутні належні і допустимі докази на підтвердження її винуватості у невиконанні рішення органу опіки і піклування.
Частиною п'ятою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Матеріали справи свідчать, що розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 24 жовтня 2022 року № 466 визначено участь батька ОСОБА_4 у вихованні його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши йому спілкування з дитиною за наступним графіком: щосереди, щоп'ятниці з 18.00 до 19.30, друга та четверта неділя місяця з 10.00 до 12.00 зобов'язано ОСОБА_4 забирати та повертати дитину за адресою її проживання (перебування), дотримуватися режиму виховання та харчування, розвитку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дитини; зобов'язано ОСОБА_1 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дитини.
Як слідує зі змісту протоколу, з 05 липня 2023 року ОСОБА_1 систематично порушує розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 24 жовтня 2022 року № 466, а саме не надає можливості батькові ОСОБА_2 спілкуватися з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною першою статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд зазначає, що протокол повинен складатися у точній відповідності із законом, оскільки відповідно до приписів ст. 254 КУпАП за своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правопорушення. Тобто складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суть правопорушення, зазначеного в протоколі, повинна бути конкретизована і в ній повинні бути відображені всі елементи складу правопорушення та факти, які мають значення для притягнення особи до відповідальності.
Як слідує зі змісту протоколу, фабула інкримінованого адміністративного правопорушення не містить конкретних обставин вчиненого правопорушення, а саме місця, часу та суті кожного допущеного, на думку Служби у справах дітей та сім'ї, ОСОБА_1 порушення.
Відсутність таких обставин є в тому числі грубим порушенням права особи на захист, оскільки не вказує на конкретні її дії, які розцінюються представниками державної влади як правопорушення. Також, ці недоліки не дають суду можливості перевірити обставини та ідентифікувати, чи стосується цей протокол ймовірних порушень та яких саме.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом лише в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та на підставі наданих доказів, а вихід за вказані межі є недопустимим.
Отже, відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення конкретизованого складу дій особи, унеможливлює об'єктивний розгляд справи про адміністративне правопорушення.
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з викладеного та основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та не може змінити визначену кваліфікацію вчиненого правопорушення.
ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув скаргу, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. ЄСПЛ у цій справі виклав позицію, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 184, 256, 274, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Якусик