ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/877/21
провадження № 2/753/409/25
"20" лютого 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарська Світлана Іванівна, про визнання недійсними договорів,
ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору іпотеки від 22 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10 листопада 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року відкрито провадження у справі № 753/877/21 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарську Світлану Іванівну.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року зупинено провадження у справі №753/877/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 753/2030/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТАЙМ КАПІТАЛ», ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, скасування реєстрації права власності на квартиру та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року поновлено провадження у цивільній справі № 753/877/21, призначено підготовче засідання на 20 лютого 2025 року.
14 лютого 2025 року представник позивача - адвокат Дем'янюк В.П. подав до суду заяву про зміну предмету позову у справі № 753/877/21, в якій просить витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Частиною першою, третьою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як передбачено частинами другою, третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2). До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі справа № 201/4160/19) позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене та зважаючи на зміст поданої позивачем заяви, суд вважає, що позивачем до закінчення підготовчого провадження було змінено предмет позову.
Водночас, вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з вимогами пункту 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Як визначено пунктом 9 частини першої стаття 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Підпунктом а) пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
В якості доказу дійсної вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна або висновок суб'єкта оціночної діяльності відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Отже, документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності може бути звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна (база оцінки ФДМУ).
Позивачем до позовної заяви не додано документів на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна.
Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20).
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про витребування майна, є вимогою майнового характеру, за пред'явлення якої Законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору, який визначається з урахуванням вартості спірного майна.
Доказів сплати судового збору або наявності підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону позивачем не надано, а зміст позовної заяви та доданих до неї документів не дозволяє визначити ціну позову станом на день його подання (подання заяви про зміну предмету позову), оскільки неможливо встановити дійсну вартість нерухомого майна, яку позивач просить витребувати з чужого володіння.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
З урахуванням предмета позову, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 15 140,00 гривень, з подальшим поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Як передбачено частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме надання сплати судового збору з майнових вимог у сумі 15 140 грн., надання документів на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна та зазначення ціни позову.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини тринадцятої статті 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст. 175, 177, 1875, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарська Світлана Іванівна про витребування майна залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Якусик