Справа № 752/22233/24
Провадження № 2/752/1346/25
20.03.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника позивача, адвоката Шуляк Надії Олександрівни про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особи Перша київська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про права на спадщину за законом
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особи Перша київська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним свідоцтва про права на спадщину за законом
У підготовчому судовому засіданні представник позивача, адвокат Шуляк Надія Олександрівна заявив клопотання про витребування доказів у справі, а саме просила витребувати у Першої київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд вважає, що для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, клопотання представника позивача підлягає задоволенню, а копія спадкової справи витребуванню.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України у випадках, коли учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно частин першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.
Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
На виконання зазначених норм Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 затверджено «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок).
При цьому, пунктом 1.2 Розділу 10 Порядку визначено, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до пункту 2.1 Розділу 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Також, згідно Розділу 10 Порядку нотаріусом при заведенні спадкової справи та підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину здійснюється ряд інших перевірок, зокрема щодо кола спадкоємців, складу спадщини тощо. Відомості про результати зазначених перевірок містяться в спадковій справі.
Суд погоджується із слушністю доводів представника позивача щодо того, що з наведеного вбачається, що в спадковій справі, заведеній державною нотаріальною конторою, містяться відомості про обставини, які підлягають доказуванню у справі, зокрема щодо кола спадкоємців, які прийняли спадщину, майна, належного спадкодавцю, тобто докази, які просить витребувати учасник справи, містять інформацію щодо предмета доказування та мають значення для розгляду справи, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями: 12, 84, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
клопотання представника позивача, адвоката Шуляк Надії Олександрівни про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Першої київської державної нотаріальної контори (01135, м.Київ, проспект Перемоги, будинок 11) копію спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала є обов'язковою для виконання.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
У разі неподання доказу з неповажних причин або неповідомлення про неможливість подання доказів, судом можуть бути застосовані наслідки, передбачені ч.10 ст.84 ЦПК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: С.О. Чекулаєв