Справа №752/19264/24
Провадження № 2/752/2540/25
Іменем України
10.02.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чекулаєва С.О.,
за участі секретаря судового засідання - Пастух З.Ф.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Описова частина
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі за текстом також - ТОВ «ФК «ЄАПБ» або позивач) звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом також - відповідач), у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість:
за Кредитним договором №8460475 в загальному розмірі 48 573,50 гривень, з яких:
-11 520,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;
-35 793,50 гривень - заборгованість за процентами;
-1 260,00 гривень - заборгованість за комісією.
за Договором позики №6364715 в загальному розмірі 4 870,50 гривень, з яких:
- 1 500,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;
- 3 370,50 гривень - заборгованість за процентами;
- 0,00 гривень - заборгованість за комісією.
за Договором позики №76815452 в загальному розмірі 31 275,00 гривень, з яких:
- 9 000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;
- 22 275,00 гривень - заборгованість за процентами;
за Договором позики №4994786 в загальному розмірі 31 040,00 гривень, з яких:
- 8 000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;
- 23 040,00 гривень - заборгованість за процентами;
Загальний розмір позовних вимог: 115 759,00 гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач 17.08.2023 уклав Кредитний договір №8460475 з ТОВ «МІЛОАН» в межах якого відповідачу був наданий кредит у гривнях, а відповідач зобов'язався повернути кредит та нараховані проценти у строки визначенні договором.
27.02.2024 на підставі Договору факторингу №27022024 ТОВ «МІЛОАН» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 48 573,50 гривень.
У встановлений Кредитним договором строк відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, а тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, нарахованих процентів та заборгованості за комісією у судовому порядку.
25.10.2023 між відповідачем та ТОВ «МАНІФОЮ» укладений Договір позики №6364715 в межах якого відповідачу був наданий кредит у гривнях, а відповідач зобов'язався повернути кредит та нараховані проценти у строки визначенні договором.
11.01.2024 на підставі Договору факторингу №11-01/2024 ТОВ «МАНІФОЮ» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 4 870,50 гривень.
У встановлений договором строк відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, а тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості та нарахованих процентів у судовому порядку.
24.10.2023 між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Договір позики №76815452 в межах якого відповідачу був наданий кредит у гривнях, а відповідач зобов'язався повернути кредит та нараховані проценти у строки визначенні договором.
14.06.2021 на підставі Договору факторингу №14/06/21 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №22 від 11.04.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув права грошової вимоги до відповідача на суму 31 275,00 гривень.
У встановлений договором строк відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, а тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості та нарахованих процентів у судовому порядку.
22.10.2023 між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Договір позики №4994786 в межах якого відповідачу був наданий кредит у гривнях, а відповідач зобов'язався повернути кредит та нараховані проценти у строки визначенні договором.
14.06.2021 на підставі Договору факторингу №14/06/21 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №23 від 11.04.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув права грошової вимоги до відповідача на суму 31 040,00 гривень.
У встановлений договором строк відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, а тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості та нарахованих процентів у судовому порядку.
Заяви та/або клопотання учасників справи
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованими листами з рекомендованим повідомленням (штрих-код Укрпошти: 06 102 0006 4413 та 06 102 2741 9116) на відому адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, не вручені та повернуті на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 16.09.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
2.Мотивувальна частина
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом
Щодо договору про споживчий кредит №8460475
17.08.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений Договір про споживчий кредит №8460475 згідно якого, кредитодавець зобов'язувався надати позичальнику кредит у розмірі 18 000,00 гривень, строком на 120 днів. Рекомендована дата повернення кредиту: 16.09.2023, дата остаточного погашення кредиту: 15.12.2023.
Договір про споживчий кредит №8460475 від 17.08.2023 був укладений в електронній формі, шляхом використання разового ідентифікатора НОМЕР_2.
27.02.2024 між ТОВ «МІЛОАН», як клієнтом та ТОВ «ФК «ЄАПБ», як фактором, укладено Договір факторингу №27022024, згідно пункту 1.1. якого, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстав виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору факторингу.
Згідно пункту 1.3. Договору факторингу клієнт зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги.
Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №27022024 від 27.02.2024 клієнт передав, а фактор прийняв право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8460475 на загальну суму 48 573,50 гривень, що складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 11 520,00 гривень, заборгованості за процентами у розмірі 35 793,50 гривень та заборгованості за комісією у розмірі 1 260,00 гривень.
Щодо Договору позики № 6364715
25.10.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІФОЮ» був укладений Договір позики №6364715, згідно якого, позикодавець зобов'язувався надати відповідачу позику у розмірі 1 500,00 гривень, строком до 13.01.2024, із акційною процентною ставкою 1,744300%, базовою процентною ставкою 2,49000% та основною процентною ставкою (фіксованою) у розмірі 3,00000% на день.
Позика має бути надана в день підписання договору позики, шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 .
11.01.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ, як клієнтом та ТОВ «ФК «ЄАПБ», як фактором, укладено Договір факторингу №11-01/2024, згідно пункту 1.1. якого, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстав виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору факторингу.
Згідно пункту 1.3. Договору факторингу клієнт зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги.
Згідно Додаткової угоди №3 від 10.04.2024 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 були внесені зміни щодо загальної суми прав вимоги.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Реєстру боржників №3 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 клієнт передав, а фактор прийняв право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №6364715 на загальну суму 4 870,50 гривень, що складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 1 500,00 гривень та заборгованості за процентами у розмірі 3 370,50 гривень.
Щодо Договору позики №76815452
24.10.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладений Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76815452, згідно якого, позикодавець зобов'язувався надати відповідачу позику, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, у розмірі 9 000,00 гривень, строком на тридцять днів, із процентною ставкою 2,5%.
14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», як клієнтом та ТОВ «ФК «ЄАПБ», як фактором, укладено Договір факторингу №14/06/21, згідно пункту 1.1. якого, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстав виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору факторингу.
Згідно пункту 1.3. Договору факторингу клієнт зобов'язаний протягом тридцяти робочих днів з дати підписання Акта прийому-передачі відповідного реєстру боржників, повідомити боржників, шляхом направлення простої поштової кореспонденції, про відступлення права вимоги.
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 28.07.2021 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 були внесені зміни, щодо строку та порядку повідомлення боржників про відступлення права вимоги. Клієнт зобов'язався повідомити боржників про відступлення права вимоги протягом десяти робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором фактору.
Згідно Додаткової угоди 22 від 11.04.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 були внесені зміни щодо загальної суми прав вимоги.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Реєстру боржників №22 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 клієнт передав, а фактор прийняв 11.04.2024 право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №76815452 на загальну суму 31 275,00 гривень, що складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 9 000,00 гривень та заборгованості за процентами у розмірі 22 275,00 гривень.
Щодо Договору позики №4994786
22.10.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладений Договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №49944786, згідно якого, позикодавець зобов'язувався надати відповідачу позику, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, у розмірі 8 000,00 гривень, строком на тридцять днів, з базовою процентною ставкою за перший день 17,71 % та базовою процентною ставкою з другого дня користування позикою до дати повернення 3,00 %.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Реєстру боржників №22 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 клієнт передав, а фактор прийняв 11.04.2024 право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №4994786 на загальну суму 31 040,00 гривень, що складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 8 000,00 гривень та заборгованості за процентами у розмірі 23 040,00 гривень.
2.2. Застосовані норми права
Частиною першою статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини пов'язані із позикою грошових коштів та на надання кредиту.
Згідно частини першої статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір та договір позики (якщо позикодавцем є юридична особа) укладаються у письмовій формі (статті 1047 та 1055 ЦК України).
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (ч.1 ст. 207 ЦК України).
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно частини першої статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
2.3. Мотиви, з яких виходить суд
Договір факторингу має ґрунтуватися на дійсному праві грошової вимоги. Факт укладення Договору факторингу не свідчить про дійсність обставин укладення договору про надання кредиту.
Суд звертає увагу, що у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання.
Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між кредитодавцем і відповідачем правовідносин за договором кредиту, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення кредитного договору і його умов.
Ураховуючи реальний характер договору позики (ч.1 ст.1046 ЦК України) та поширення положень про договір позики на відносини за кредитним договором (ч.2 ст.1054 ЦК України) суд під час розгляду справи про стягнення заборгованості за Кредитним договором має враховувати, що до предмету доказування входять факти, що свідчать про укладення між сторонами Кредитного договору, його умови, передання та повернення грошових коштів.
У цій справі суд зобов'язаний окрім встановлення факту відступлення первісними кредиторами прав грошової вимоги до відповідача за Договорами факторингу та наявності у позивача відповідного права вимоги також встановити, чи виникли у відповідача відповідні грошові зобов'язання за: Кредитним договором №8460475 від 17.08.2023, Договором позики №6364715 від 25.10.2023, Договором позики №76815452 від 24.10.2023 та Договором позики №4994786 від 22.10.2023.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 зазначено, що реальним вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії.
Відповідно до правової позиції, яка була висловлена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 30.11.2022 у (справа № 334/3056/15), у справі про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Відповідно до положень укладених договорів кредитні кошти надаються кредитодавцями у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника.
Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження виконання обов'язків кредитодавця зі сторони ТОВ «МІЛОАН», ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» щодо фактичного надання відповідачу зазначених у договорах грошових коштів.
Позивач також не скористався своїм процесуальним правом та не звертався до суду із клопотанням про витребування доказів та/або із заявою про забезпечення доказів, які б могли підтвердити факт перерахування ТОВ «МІЛОАН», ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на рахунок відповідача вказаних у кредитних договорах грошових коштів.
Водночас згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/14452/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Окрім того суд зазначає, що згідно частини першої статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Водночас, незважаючи на приписи законодавства щодо обов'язку фактора або клієнта повідомити відповідача про відступлення права грошової вимоги, матеріали справи не містять доказів такого повідомлення або хоча б надіслання позивачем або первісними кредиторами відповідного повідомлення на адресу ОСОБА_1 .
Враховуючи вказані обставини суд не виключає можливості сплати заборгованості відповідачем за Кредитним договором №8460475 від 17.08.2023, Договором позики №6364715 від 25.10.2023, Договором позики №76815452 від 24.10.2023 та Договором позики №4994786 від 22.10.2023 безпосередньо первісним кредиторам.
3. Висновки суду
Таким чином, враховуючи те, що позивач не надав до матеріалів справи доказів отримання відповідачем коштів за Кредитним договором №8460475 від 17.08.2023, Договором позики №6364715 від 25.10.2023, Договором позики №76815452 від 24.10.2023 та Договором позики №4994786 від 22.10.2023 суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів наявність у відповідача заборгованості за вказаними договорами в розмірах, зазначених в розрахунках, а тому позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.
Окрім цього матеріали справи не містять письмового повідомлення боржника зі сторони позивача або клієнтів за договорами факторингу про відступлення права грошової вимоги із вказанням грошової вимоги, яка підлягає виконанню, що відповідно до частини першої статті 1082 ЦК України є однією з підстав для виконання боржником свого грошового зобов'язання.
4.Судові витрати
Розподіл судових витрат по сплаті судового збору між сторонами здійснюється в порядку визначеному статтею 141 ЦПК України.
Враховуючи, що суд відмовив у задоволенні позову, понесені ТОВ «ФК «ЄАПБ» судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню відповідачем.
Керуючись статтями 11, 205, 207, 512, 514, 1046, 1047, 1054, 1077, 1079, 1082 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд,
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №8460475 від 17.08.2023, Договором позики №6364715 від 25.10.2023, Договором позики №76815452 від 24.10.2023 та Договором позики №4994786 від 22.10.2023 у загальному розмірі 115 759,00 гривень - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. О. Чекулаєв