Справа № 727/3722/25
Провадження № 3/727/973/25
08 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.185-10 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого в АДРЕСА_1 , -
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.185-2 КпАП України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 19.02.2025 року серії ЗхРУ №000886Е, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 19.02.2025 року о 00 год. 30 хв. був виявлений та затриманий у ході реалізації оперативної інформації представниками головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону, на відстані 35000 метрів до лінії державного кордону, на околиці м.Чернівці, Чернівецького району Чернівецької області по вул.Краматорська, 1, в межах контрольованого прикордонного району. ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців Держприкордонслужби України в складі групи осіб, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: на одноразово повторену вимогу пред'явити документи не реагував.
Своїми діями порушив вимоги п.п.7, 10 Положення про прикордонний режим затвердженого Постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.185-10 КпАП України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав до суду письмових заперечень проти протоколу.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали вказаної вище адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 19.02.2025 року серії ЗхРУ №000886Е, ОСОБА_1 19.02.2025 року о 00 год. 30 хв. був виявлений та затриманий в ході реалізації оперативної інформації, представниками головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону, на відстані 35000 метрів до лінії державного кордону, на околиці м.Чернівці, Ченівецького району Чернівецької області по вул.Краматорська, 1, в межах контрольованого прикордонного району. ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців Держприкордонслужби України в складі групи осіб, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: на одноразово повторену вимогу пред'явити документи не реагував.
Своїми діями порушив вимоги п.п.7, 10 Положення про прикордонний режим затвердженого Постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 року. Вказаними діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за ч.2 ст.185-10 КпАП України.
Диспозицією ч.2 ст.185-10 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність, за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, вчиненої групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року визначено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
У фабулі протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню прикордонного наряду, а саме на неодноразову повторену вимогу пред'явити документи не реагував.
Згідно ст.23 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов'язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.
Пунктом 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою КМУ №1147 від 27.07.1988 року, передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
Відповідно до п.10 вказаного положення, громадяни України, які в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на вимогу, зокрема, уповноважених осіб Державної прикордонної служби зобов'язані пред'являти відповідні документи, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який із припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Крім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 , останній вказав, що 19.02.2025 року о 00 год. 30 хв. автомобіль був зупинений представниками ДПСУ, які вимагали надати документи. Він розгубився, однак згодом пред'явив документи (а.с.4).
Пунктом 47 ст.20 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах автоматичну фото- і відеотехніку та використовувати отриману з неї інформацію для запобігання, виявлення або фіксування правопорушень та забезпечення публічної безпеки і правопорядку в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, контрольних пунктах в'їзду-виїзду, а також у контрольованих прикордонних районах та у межах виключної (морської) економічної зони України.
Доказів на спростування, вказаного ОСОБА_1 в письмових поясненнях, що він згодом пред'явив документи уповноваженими особами, суду, надано не було.
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 КпАП України завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положення ч.ч.1,2 ст.7 КпАП України передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248).
Відповідно до статті 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом п.1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення при наявності обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення виноситься постанова про закриття справи.
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись статтями 7, 185-10, 245, 247, 256, 278, 280 КпАП України, суд,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.185-10 КпАП України закрити у зв'язку із відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.
Суддя Одовічен Я.В.