Справа № 936/513/25
07 травня 2025 року Провадження №3/936/334/2024
селище Воловець
Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.172-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.04.2025 о 13:30 годині на військовому об'єкті № НОМЕР_1 , що розташований в межах Воловецької ОТГ Мукачівського району, Закарпатської області, був виявлений лейтенант ОСОБА_1 , який знаходився на бойовому чергуванні та здійснював заходи з охорони та оборони об'єкту критичної інфраструктури із запахом алкоголю з порожнини рота. Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила несення бойового чергування, встановлені для захисту та безпеки України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.172-17 КУпАП.
ОСОБА_1 на виклик суду не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, вину визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно з ч.1 ст.172-17 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом серії Т0910 №226 від 24.04.2025 про військове адміністративне правопорушення, письмовими матеріалами, доданими до протоколу, копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції КНП "Свалявська міська лікарня" та поясненнями самого порушника, який вину визнав.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-17 КУпАП, доведеною повністю.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.
Керуючись ч.3 ст.172-17, ст.283, ст.284, ч.2 ст.308 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-17 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, у порядку примусового виконання стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Софілканич О. А.