Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4012/25
Провадження № 2/711/1976/25
про залишення позовної заяви без руху
09 травня 2025 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Булгакова Ганна Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна про визнання права власності на спадкове майно,-
Адвокат Погасій С.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із вищевказаним позовом, в якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено наступне.
За приписами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так, частиною 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Звертаючись до суду з цією позовною заявою представниця позивачки - адвокат Погасій С.М. визначила ціну позову у розмірі 203 710,00 грн., на підтвердження чого надала висновок суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість об'єкта нерухомості, складений 20.03.2024 ФОП ОСОБА_3 .
Разом з тим, вищезазначений висновок судом не є належним доказом на підтвердження вартості нерухомого майна, оскільки оцінка майна проведена станом на 20.03.2024, тобто на момент звернення до суду із позовною заявою термін його дії закінчився.
Таким чином представницею позивачки не надано документальних підтверджень вартості майна відносно якого виник спір.
Також, суддя звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 2, 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3 028,00 грн.
Представницею позивачки на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 0.0.4314164624.1 від 16.04.2025.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що судовий збір за платіжною інструкцією № 0.0.4314164624.1 від 16.04.2025 у розмірі 1 629,68 грн. вже зарахований як судовий збір за подання позовної заяви у справі № 711/3300/25, провадження № 2/711/1766/25. Згідно ухвали суду від 05.05.2025 у справі № 711/3300/25 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Погасій С.М., до Черкаської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Е.А., про визнання права власності на спадкове майно повернуто позивачці.
Законом України «Про судовий збір» не впередбачено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно позову після визнання його неподаним та повернення позивачу. В той же час, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто, в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, Законом України «Про судовий збір» не передбачено. При цьому строк заявлення клопотання про повернення судового збору Законом не обмежено, та таке право не обмежено встановленням обставин повторного звернення до суду та використання документу про сплату судового збору повторно. Так, позивачка має право повернути судовий збір за її клопотанням по справі №711/3300/25 в будь-який час, оскільки її позовна заява була повернута.
З огляду на наведе, оскільки надана представницею позивачки платіжна інструкція № 0.0.4314164624.1 від 16.04.2025 вже врахована по іншій справі, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивачці слід сплатити судовий збір по даній справі, та надати до суду підтверджуючі документи про його сплату, або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє заявника та надає йому строк на усунення недоліків.
Оскільки, позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України, то її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачці та/або її представниці необхідно надати актуальний звіт про оцінку нерухомого майна та сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі на реквізити Придніпровського районного суду м. Черкаси та надавати підтверджуючі документи про сплату судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 133, 174-177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'ять днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г. В. Булгакова