01 грудня 2010 р. № 9/140-3078(3/211-3664)-15-30/211-08-4594
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиОСОБА_4
на постановуОдеського апеляційного господарського суду
від 03.08.2010
у справігосподарського суду Одеської області
за позовомТОВ "Тернопільдерев"
до1. Сільськогосподарського кооперативу "Маяк"
2. Шаблівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
треті особиТОВ "Батлер",
ОСОБА_4
провизнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:не з'явились
від відповідачів:не з'явились
від 3-іх осіб:1. не з'явились
2. ОСОБА_5 -дов. від 16.12.2009
Дана справа розглядалась неодноразово, при новому розгляді рішенням від 07.06.2010 господарського суду Одеської області (суддя: Петров В.С.) позовні вимоги задоволено. Визнано за позивачем право власності на 56/100 частин бази відпочинку "Молодість", розташованої на території Будацької коси, Шабівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, а саме 30 дерев'яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19,20,21,23,24,25,26,27,28,29,30,31,32,33, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, господарчий будинок під інвентарним номером 74 загальною площею 159,3 кв.м, та їдальню під інвентарним номером 78 загальною площею 602,93 кв.м.
Постановою від 03.08.2010 Одеського апеляційного господарського суду (судді: Мацюра П.Ф. - головуючий, Бєляновський В.В., Мирошниченко М.А.) рішення від 07.06.2010 господарського суду Одеської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що в силу ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до положень ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 59 Господарського кодексу України, 106 Цивільного кодексу України, Закону України "Про приватизацію державного майна".
До Вищого господарського суду надійшло заперечення ТОВ "Тернопільдерев" на касаційну скаргу, яке мотивовано тим, що суди всебічно та об'єктивно розглянули справу і просять відмовити у задоволенні касаційних вимог.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що 01.06.1987 КСГП "Маяк" та Тернопільський меблевий комбінат уклали договір, відповідно до якого сторони договору зобов'язались спільно діяти для досягнення загальної господарської мети, а саме будівництва та експлуатації бази відпочинку "Маяк", розташованої на Будацькій косі біля смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області. Строк дії договору до 01.06.2012.
За умовами п. 2.1, п. 2.2 договору спільна діяльність сторін здійснюється шляхом внесення кожною зі сторін свого майнового вкладу в організацію будівництва і експлуатації бази відпочинку. Для досягнення мети, вказаної в п. 1.1 договору, сторони здійснюють внески грошима або іншим майном, виконанням робіт з будівництва бази відпочинку своїми силами і за свій рахунок.
Пунктами 2.3. та2.6. договору сторони передбачили, що майно бази відпочинку є спільною дольовою власністю сторін, при цьому доля кожної зі сторін відповідає фактичним витратам сторони у спільній діяльності.
Господарськими судами також встановлено, що 12.10.1988 Тернопільський меблевий комбінат та колгосп "Маяк" уклали договір про взаємне співробітництво з організації відпочинку, відповідно до умов якого комбінат протягом 1985-1988 років споруджує на території бази відпочинку 30 дерев'яних будинків, павільйон для їдальні, завезено різні будівельній матеріали, будиночки обладнані всім необхідним.
За п. 1, п. 2 вказаного договору колгосп "Маяк" щорічно на протязі до 2000 року надає меблевому комбінату по 250 путівок за їх собівартістю. Комбінат кожний рік приймає участь в проведенні ремонту своїх будиночків та бере пропорційну участь в ремонті місць загального користування та благоустрою.
05.06.2000 ТОВ "Тернопільдерев" та СВК "Маяк" уклали договір про взаємне співробітництво з організації відпочинку, відповідно до умов якого ТОВ "Тернопільдерев" починаючи з літнього сезону 2000 року, дообладнує 6 будинків відпочинку за номерами 29, 30, 31, 32, 33, 34, необхідним інвентарем та меблями, а також кожен рік здійснює ремонт цих будинків. Оплату за путівки ТОВ „Тернопільдерев” не здійснює. Строк дії договору з 05 червня 2000 року по 05 червня 2010 року
Згідно п. 2, п. 3 вказаного договору решту будинків разом з меблями і другим інвентарем ТОВ "Тернопільдерев" передає в оренду СВК "Маяк" без оплати в рахунок плати позивачем за землю, електроенергію, воду та інші комунальні послуги. Щорічний ремонт будинків відпочинку та іншого майна, яке знаходиться в оренді СВК "Маяк" здійснюється його силами. Також за умовами вказаного договору СВК "Маяк" щорічно на протязі до 2010 року відпускає при необхідності і за заявками позивача по ЗО путівок на кожний заїзд по повній вартості.
17.04.2007 ТОВ "Тернопільдерев" та СК "Маяк" уклали договір про спільну діяльність, предметом якого с спільне, взаємовигідне користування і експлуатація бази відпочинку "Молодість", розташованої на Будацькій косі біля селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, на території якої Тернопільським меблевим комбінатом, правонаступником якого є ТОВ "Тернопільдерев", за власні кошти побудовано 30 дерев'яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, будинок директора бази, будинок павільйону -їдальні.
Господарськими судами встановлено, що на протязі 1985-1988 років на території бази відпочинку "Молодість" Тернопільським меблевим комбінатом було побудовано 30 дерев'яних будиночків, які введенні в експлуатацію та весь час знаходились на балансі Тернопільського меблевого комбінату, що підтверджується копіями інвентарних карток обліку основних засобів виробництва.
Відповідно до наказу № 7 Міністерства лісової промисловості УРСР від 11.02.1991 "Про створення виробничого деревообробного об'єднання "Тернопільдерев" з 01.04.1991 створено виробниче деревообробне об'єднання "Тернопільдерев", до складу якого у якості самостійного підприємства увійшов Тернопільський меблевий комбінат, який знаходиться у підпорядкуванні Державного комітету по деревообробній промисловості.
Господарські суди дійшли висновку, що з набуттям держави Україна незалежності, спірне майно віднесено до державної форми власності, оскільки належало Тернопільському меблевому комбінату, який був підпорядкований Міністерству лісової промисловості УРСР. На підставі наказу Міністерства промисловості України № 376 від 19.12.1994 виробниче деревообробне об'єднання "Тернопільдерев" було об'єднано з ДП "Меблевик", в результаті чого було створено державне виробничо-комерційне підприємство "Тернопільдеревпром". Також, спірне майно передавалось з балансу Тернопільського меблевого комбінату на баланс його правонаступника, що підтверджується балансами Тернопільського меблевого комбінату, виробничого деревообробного об'єднання "Тернопільдерев", ДВКП "
Статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 передбачено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації, виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності.
Господарськими судами встановлено, що матеріалами справи та нормативно -правовими актами доведено факт приватизації майна Тернопільського меблевого комбінату, зокрема, державного підприємства, яке стало його правонаступником та те, що позивач є правонаступником державного виробничо-комерційного підприємства "Тернопільдеревпром" та його попередника -Тернопільського меблевого комбінату.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.2007 зі справи №17/25-07-1372, яке набрало чинності, досліджені фактичні обставини щодо правонаступництва КСГП "Маяк" стосовно спірного майна.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, господарські суди правомірно визнали за СК "Маяк" право власності на майно спірної бази відпочинку, що складає 44/100 частини цієї бази відпочинку, оскільки 56/100 частини бази належить саме ТОВ „Тернопіль дерев”. З огляду на вищевикладене, суди обгрунтовано дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання за позивачем права власності на спірні будинки, які знаходяться на балансі позивача та експлуатуються ним.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 03.08.2010 Одеського апеляційного господарського суду зі справи №9/140-3078 (3/211-3664)-15-30/221-08-4594 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко