Справа № 646/4101/24 Провадження № 2/636/1286/25
21 квітня 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді - Гніздилова Ю.М., за участю секретаря судового засідання Кисловської О.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1 до Вільхуватської сільської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: нотаріус Куп'янської Державної нотаріальної контори Харківської області - Козєєва Світлана Миколаївна,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вільхуватської сільської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: нотаріус Куп'янської Державної нотаріальної контори Харківської області - Козєєва Світлана Миколаївна, визнавши причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та обгрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
Позивачка у позовній заяві посилається на те, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на садибнии? будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташовании? у АДРЕСА_1 , загальною площею приміщень будинка 56,9 м2, земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за цією же адресою, площею 0,25 га, та земельна ділянка, що розташована на територіі? Вільхуватськоі? сільськоі? ради, для ведення сільськогосподарського виробництва площею 6,5031 га., яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю.
На випадок своєї смерті батько позивачки заповіт не складав. Після смерті ОСОБА_2 залишились спадкоємці першої черги, його діти позивачка та дві її сестри, інших спадкоємців першої черги не має. Будь хто інший з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався. Позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, але їй було відмовлено в зв'язку із пропуском строку на звернення із заявою про прийняття спадщини.
Позивачка вважає, що пропустила вказаний строк з поважних, об'єктивних, не залежних від неї причин та просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за законом.
В судове засідання позивачка не з'явилась надала заяву, про підтримання позовних вимог, в якій просила позов задовольнити та розглядати справу без її участі.
В судове засідання Державний нотаріус Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори в порядку виконання обов'язків державного нотаріуса Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області не з'явився, надав письмову заяву, в якій не заперечували проти задоволення позовних вимог, розгляд справи просив провести за його відстності.
В судове засідання представник Вільхуватської сільської ради не з'явився, належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив на позов не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності учасників процесу, належних чином повідомлених.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Великобурлуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Куп'янському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 87 років.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76432771 від 01 квітня 2024 року, виданого Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить садибнии? будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташовании? у АДРЕСА_1 , загальною площею приміщень будинка 56,9 м2, земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за цією же адресою, площею 0,25 га, та земельна ділянка, що розташована на територіі? Вільхуватськоі? сільськоі? ради, для ведення сільськогосподарського виробництва площею 6,5031 га., яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю
Відповідно до листа відмови від 04 квітня 2024 року, виданого державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори, в порядку виконання обов'язків державного нотаріуса Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області позивачці було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, оскільки заява про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом подана після строку встановленого ст. 1270 ЦК України.
На підставі , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В частинах 1-2 ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд вважає, що у позивачки були об'єктивні перешкоди для подання такої заяви, оскільки кінець строку для подачі заяви припав на час ведення активних бойових дій, тому вона не мала змоги вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, з поважних причин.
Отже ті обставини, на які посилалася позивачка суд вважає обґрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Згідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.2022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Враховуючи загальновідомі події, положення законодавства в частині вимог щодо строків для прийняття спадщини суд доходить висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини строком на три місяці.
Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини. Водночас норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини є такими, що вводять в оману спадкоємців, та у даному випадку, як стверджує позивач, зумовили пропуск ним строку для прийняття спадщини.
Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Вільхуватської сільської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини, третя особа: нотаріус Куп'янської Державної нотаріальної контори Харківської області - Козєєва Світлана Миколаївна - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у 3 (три) місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Гніздилов Ю.М.