02 грудня 2010 р. № 7/676
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддівВасищака І.М.
Студенця В.І.
розглянувши
касаційні скаргивідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від 21.09.2010 року
у справі№ 7/676
господарського суду міста Києва
за позовомвідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
до
треті особизакритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"
дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",
дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Львівгазвидобуванн"
простягнення 27533177,77 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Станько М.М. дов. від 18.11.2010 року
від відповідача: Каменчук В.О. дов. від 29.12.2009 року
від третьої особи 1: Данилевський О.М. дов. від 17.12.2009 року
від третьої особи 2: не з'явилися
В жовтні 2009 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" звернулось до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про стягнення 18593185,12 грн. основного боргу, 6391,41 грн. винагороди, 2212843,73 грн. пені, 967752,94 грн. 3% річних та 5753004,57 грн. збитків, завданих інфляційними процесами.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач не розрахувався з ним у повному обсязі за надані послуги з транспортування природного газу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії газопромислового управління "Львівгазвидобування".
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2010 року (Якименко М.М.) позов задоволено частково.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" 18552692,25 грн. основного боргу, 5177871,12 грн. інфляційних втрат, 923227,53 грн. 3% річних, 2208024,52 грн. пені та судові витрати.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
При цьому, господарський суд виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено надання позивачем послуг з транспортування газу в період з лютого 2007 року по березень 2008 року; надання послуг у квітні 2008 року позивачем не доведено, а тому нараховану позивачем до стягнення суму боргу стягнуто судом частково та здійснено перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до наявної заборгованості.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 (судді: Б.В.Отрюх -головуючий, Ю.Б.Михальська, А.І.Тищенко) рішення місцевого господарського суду змінено та викладено його резолютивну частину в такій редакції: "позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" 18552692,25 грн. основного боргу та судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовити".
Постанова мотивована тим, що в зв'язку з відсутністю підписаних сторонами актів здачі-прийомки послуг, які є підставою для розрахунків, неможливо визначити дату, з якої слід обраховувати пеню, інфляційні втрати та 3% річних, а тому такі вимоги позивача не підлягають задоволенню.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Також до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго", в якій ставиться питання про скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" слід задовольнити у повному обсязі, а касаційна скарга закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як було встановлено господарськими судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 25.07.2007 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (виконавець) та закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" (замовник) укладено договір № 54/66/Тр-07, за умовами якого виконавець зобов'язався прийняти та протранспортувати природний газ для передачі визначеним замовником та доведеним до виконавця через об'єднане диспечерське управління ДК "Укртрансгаз" споживачам, які споживають газ з ресурсів замовника, та/або уповноваженим організаціям; здійснювати облік такого газу, а замовник зобов'язався відповідно до умов даного договору оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.
В п.2.2 договору сторони визначили, що підставою для визначення обсягу транспортування газу в кожному місяці є підтвердження (доведення до виконавця) об'єднаним диспечерським управлінням ДК "Укртрансгаз" обсягів газу з ресурсів замовника, призначених для транспортування до споживачів.
В п.3.12 договору передбачено обов'язок виконавця разом із споживачами складати технічні акти про обсяги газу, переданого споживачам за місяць, на підставі яких виконавець складає та направляє замовнику реєстри фактично протранспортованих об'ємів природного газу у відповідному місці.
Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору надання послуг з транспортування газу оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу, а надання послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі пунктах призначення оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення.
Сторони зобов'язані підписати зазначені в п.п.4.1, 4.2 договору акти, які складаються на підставі реєстру фактично протранспортованих об'ємів природного газу у відповідному місяці, до п'ятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавались послуги (п.4.3, п.4.4 договору).
В п.6.2 договору сторони узгодили порядок розрахунків за газ та домовились, що замовник здійснює попередню оплату послуг на підставі рахунків-фактур в наступному порядку: до 5-го числа місяця -40% від вартості планового обсягу послуг на звітний місяць; до 10-го числа місяця -ще 40%, а остаточний розрахунок здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Також встановлено, що на підставі актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу за період з лютого 2007 року по березень 2008 року, що підписані ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та відповідачем, а також на підставі реєстрів фактично протранспортованих об'ємів природного газу у відповідний період позивачем складено акти здачі-прийомки послуг з транспортування газу та акти здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу та направлено відповідачу для підписання.
Однак, відповідач в порушення умов договору надіслані йому акти не підписав; за надані послуги розрахувався лише частково.
При цьому, господарським судом було досліджено, що доказів надання відповідачу послуг з транспортування природного газу в квітні 2008 року позивачем не надано, в зв'язку з чим з відповідача стягнуто 18552692,25 грн. заборгованості за надані в період з лютого 2007 року по березень 2008 року послуги.
Переглядаючи прийняте місцевим господарським судом рішення повторно, апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що визначені позивачем обсяги наданих за договором послуг не відповідають документально доведеним фактичним обсягам наданих послуг, а тому дійшов до висновку, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача заборгованість за надані послуги в період саме з лютого 2007 року по березень 2008 року.
Як визначено в ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Враховуючи зазначені правові норми та встановлені обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про необхідність стягнення з відповідача 18552692,25 грн. боргу.
Разом з тим, господарський суд касаційної інстанції не може погодитися з апеляційним господарським судом стосовно відмови в задоволенні вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з умов договору та правильно зазначив місцевий господарський суд, в договорі, укладеному між сторонами, чітко визначено, що остаточний рахунок за надані послуги з транспортування природного газу замовник повинен здійснити до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Отже, договором встановлено строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).
Обов'язок сплатити штрафні санкції, зокрема пеню, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання встановлено також в ст.230 Господарського кодексу України.
Як було встановлено господарським судом першої інстанції, в п.7.8 договору сторони передбачили відповідальність за не проведення у встановлені договором строки розрахунків за надані послуги у вигляді сплати пені в розмірі 0,5% від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Крім того, в ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, відповідач не розрахувався у визначений договором строк з позивачем за надані послуги, а отже мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про необхідність стягнення з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні таких вимог в зв'язку з відсутністю підписаних обома сторонами актів здачі-прийомки наданих послуг, не врахував того, що, як було встановлено в процесі розгляду справи, зазначені акти у відповідності до умов договору на підставі належних даних позивачем були складені та направлені відповідачу для підписання, на підтвердження чого в матеріалах справи містять відповідні докази. Відповідач у відповідності до п.4.3 договору зобов'язаний був підписати надіслані йому акти, однак він порушив умови договору, не підписав акти та не здійснив повного розрахунку з позивачем.
З метою досудового врегулювання спору позивач 12.08.2009 року звернувся до відповідача з вимогою, в якій просив погасити заборгованість за надані послуги. Проте, вимога позивача залишилась без відповіді та без задоволення, а акти - без підписання.
Доказів, які б свідчили про те, що послуги з транспортування природного газу в період з лютого 2007 року по березень 2008 року позивачем не були надані, чи були надані в меншому, ніж встановлено судами, обсязі відповідачем не подано.
Викладене свідчить про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає встановленим обставинам та вимогам закону.
Апеляційний господарський суд безпідставно змінив прийняте господарським судом першої інстанції рішення, а тому прийнята ним постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" задовольнити.
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 року скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2010 року у справі № 7/676 залишити без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: І.Васищак
В.Студенець