01 грудня 2010 р. № 53/127-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Харківгаз"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р.
у справігосподарського суду Харківської області
за позовомвідкритого акціонерного товариства "Харківгаз"
доВисочанської селищної ради Харківського району Харківської області
провизнання права власності
за участю представників:
позивача: Юркова Т.С. (представник за дов. від 12.02.10 № 533/93),
відповідача: не з'явився
ВАТ "Харківгаз" звернулось з позовною заявою до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання на підставі ст. 331, 376, 392 ЦК України права власності на об'єкти нерухомості -адміністративно-побутову будівлю Височанської газової дільниці, вбиральню, навіс, зливну яму та огорожу, розташовані по вул. Трудовій, 18 у смт Високий Харківського району Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.08.2010р. у справі № 53/127-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р., у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням та постановою, ВАТ "Харківгаз" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання права власності на збудовані спірні об'єкти нерухомості, здійснити державну реєстрацію яких товариство не в змозі, оскільки зазначене майно вважається самочинно перебудованим (реконструйованим).
Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою КМУ № 923 від 08.10.2008 р., згідно якого зазначена процедура здійснюється, зокрема, з метою перевірки комісією готовності об'єкту до експлуатації, та передбачено затвердження акту державної приймальної комісії відповідним органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєстрацію в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.
Як встановлено судом, доказів отримання дозволів на реконструкцію та на виконання будівельних робіт, а також затвердженого у встановленому порядку акту державної приймальної комісії Позивачем суду не надано.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Доказів надання ВАТ "Харківгаз" земельної ділянки під забудову у встановленому порядку під уже збудоване майно, матеріали справи не містять і позивачем суду не надано, що виключає можливість застосування ч.3 ст.376 ЦК України у спірних правовідносинах.
Не надано позивачем і доказів порушення або оспорювання його прав і законних інтересів саме відповідачем у справі, що давало б ВАТ "Харківгаз" підстави на звернення у відповідності із ст. 1 ГПК України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом таких прав та інтересів.
За таких обставин колегія вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередньої інстанції про відмову в позові є правомірним та обґрунтованим, а оскільки порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, судові акти відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, то і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. у справі №53/127-10 залишити без змін.
Головуючий суддя : В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко