АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
3 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Полтавцевої Г. А.
суддів Глиняного В.П., Мосьондза І.А.
прокурора Спіженко Н.В.
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2010 року.
Цією постановою скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволена, постанова слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 31 липня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, скасована.
Рішення суду мотивовано тим, що постанова слідчого не відповідає вимогам ст. ст.94, 97, 98 КПК України, оскільки вона винесена за відсутності до цього достатніх підстав.
На дану постанову прокурор, який брав участь у розгляді скарги судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що є, на його думку, істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
Справа № 10-1993/2010 Головуючий в 1 інстанції Бандура І.С.
Категорія ст.236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.
При цьому зазначає про конкретні приводи та підстави для порушення справи та стверджує, що оскарження податкових-повідомлень рішень не є перешкодою для порушення справи.
В запереченнях на апеляцію захисник скаржника просить постанову суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, захисника скаржника, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали за скаргою та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 31 липня 2010 року щодо ОСОБА_3 було порушення кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, оскільки він підозрюється в тому, що в порушення п.п.7.4.5. п 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97року №168/97-ВР шляхом незаконного віднесення до складу валових витрат підприємства сум коштів результаті відображення фіктивних фінансово-господарських операцій щодо придбання продуктів харчування у ПП «Каданс21» умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в період з вересня 2007 року по жовтень 2008 року на загальну суму 6190818 гривень, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Розглядаючи скаргу на зазначену постанову, суддя встановив, що справа була порушена не лише на підставі даних акту від 11.06.2010 року «Про результати документальної виїзної перевірки діяльності ПП «Олів - Онлайн», а й протоколу допиту свідка ОСОБА_4 та висновку судово-почеркознавчої експертизи.
За таких обставин посилання судді на відсутність підстав для порушення справи, а також на постанову ПВС України від 8 жовтня 2004 року є безпідставним, оскільки в ній йдеться про ту обставину, коли приводом для порушення справи є лише акт перевірки, а податкові повідомлення-рішення не узгоджені.
Крім того, як правильно зазначає в апеляції прокурор, дані про те, що такі рішення-повідомлення по даній справі оскаржуються, в матеріалах справі відсутні, не були вони надані і до суду апеляційної інстанції.
При розгляді даної справи суддею також допущено інші порушення.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Разом з тим, при розгляді даної скарги судом дана оцінка зібраним по справі доказам і зроблені категоричні висновки щодо питання придбання та отримання товару в ПП «Каданс 21», що по даних категоріях справ є недопустимим.
Порушення закону, допущені суддею при розгляді даної скарги, колегія суддів вважає істотними і погоджується з доводами прокурора, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом першої інстанції порушена процедура розгляду скарг зазначеної категорії, передбачена ст.236-8 КПК, через що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а постановлене рішення - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно дотриматись вимог, передбачених ст.236-8 КПК, належним чином перевірити як доводи захисника про незаконність порушення кримінальної справи, так і доводи прокурора, викладені в апеляції, і в залежності від встановленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2010 року, якою скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задоволена, постанова слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 31 липня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, скасована, СКАСУВАТИ, матеріали справи на правити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Судді:
Полтавцева Г.А. Глиняний І.А. Мосьондз І.А.