КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/1380/25
Провадження № 2-а/552/41/25
06.05.2025 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Цимбалюк І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Солодовник Романа Григоровича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови,-
21.02.2025 року до Київського районного суду м.Полтави звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до поліцейського відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Солодовник Романа Григоровича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови. В позовній заяві вказував на те, що 15.02.2025 року поліцейським відділом поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим сержантом поліції Солодовником Романом Григоровичем, винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №463673. Згідно вказаної постанови, він скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 510 грн. Із зазначеною у постанові фабулою вчинено правопорушення він не згоден, тому, що він керував транспортним засобом марки Honda Accord, 2007 року випуску, днз НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, в межах населеного пункту, та за його межі він не виїздив, тому пункт 9.8 ПДР він фактично не порушував. А тому, він просить скасувати постанову, винесену поліцейським відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим сержантом поліції Солодовником Романом Григоровичем відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №463673, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року відкрито провадження по справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі поліцейський відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старший сержант поліції Солодовник Р.Г. та Головне управління Національної поліції в Полтавській області в судове засідання не з'явилися, будучин належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Враховуючи згоду позивача ОСОБА_1 та наявність у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності відповідачів, що не з'явилися в судове засідання.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.02.2025 року близько 16 год.43 хв. поблизу с.Сем'янівка, на виїзд в бік с.Глоди ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Honda еAccord, 2007 року випуску, днз НОМЕР_1 , не ввімкнув ближнє світло фар поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, про що поліцейським відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим сержантом поліції Солодовником Р.Г., винесено постанову серія БАД №463673 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 з оскаржуваною постановою не погодився, вказував на те, що постанова серії БАД №463673 від 15.02.2025 року винесена неправомірно.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу положень пункту 11 частини 1статті 23Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
На виконання приписів частини п'ятої статті 14 Закону 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. ПДР України - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 16 Закону 3353-XII визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема, передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як встановлено частиною 2 статті 122 КУпАП, Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування підчас руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів підчас виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 9.8 Правил дорожнього руху передбачено, що на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнуті денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
З аналізу наведеного слідує, що відповідальність за частиною 2 статті 122 КУпАП настає у разі, зокрема, порушення правил користування зовнішніми приладами світла.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною та 2 статті 122 КУпАП слугувало те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар, поза межами населеного пункту.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 245 КУпАП - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На виконання положень статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно зі статтею 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, поліцейським, зафіксовано порушення ОСОБА_1 ПДР України.
Згідно зі ст. 31 ЗУ "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.
При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
На підтвердження вчинення позивачем правопорушення відповідачем не було надано жодного доказу, які могли бути досліджені судом у судовому засіданні. Отже, у суду відсутні беззаперечні підстави для висновку, що ОСОБА_1 було вчинене порушення п.9.8 ПДР, у зв'язку з чим, з огляду на норми ч. 2ст. 77 КАС України, неможливо стверджувати про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на встановлені у справі обставини, наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, слід вважати недоведеним.
Враховуючи встановлення судом відсутності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП на підставі постанови серії БАД №463673 від 15.02.2025 року, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову, винесену поліцейським відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим сержантом поліції Солодовником Романом Григоровичем відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №463673, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення виготовлено 09.05.2025 року.
Головуючий Т.В.Турченко