Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/2046/25
Провадження 2-а/552/54/25
Іменем України
08.05.2025 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Воронцова Антоніна Анатоліївна,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
представник відповідача - Шутько Андрій Володимирович,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 14 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 прийнята постанова № 1155 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 25500 грн.
Згідно постанови № 1155 від 14 листопада 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, ОСОБА_1 14 листопада 2024 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії. Своїм діянням ОСОБА_1 порушив абз.4 ч.10 ч.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Зазначав, що правопорушення ним не вчинялися, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП він притягнутий безпідставно, розгляд справ про адміністративне правопорушення відбувся з порушенням установленого порядку, без його участі та без його повідомлення,оскаржувані постанови ґрунтуються на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджено вчинення ним адміністративного правопорушення.
Тому позивач просив суд поновити йому строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 1155 від 14 листопада 2024 року, визнати зазначену постанову протиправною та скасувати її. Провадження у справі про адміністративне правопорушення просив закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Судові витрати просив відшкодувати йому за рахунок відповідача.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 28 березня 2025 року відкрито провадження в даній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив.
У відзиві зазначив, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що ведуть персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які хоч не мають статусу юридичної особи, але є суб'єктами владних повноважень, яким законом надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і відповідно їх рішення, дії чи бездіяльність у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до місцевих загальних судів як адміністративних судів.
У такому випадку саме ці районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повинні виступати як відповідачі в цих справах.
Позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення до адміністративної відповідальності, який розглядав справу і накладав адміністративне стягнення, і тому правомірно звертається з позовом саме до цього органу військового управління.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 не приймав будь-яких управлінських рішень у адміністративній справі, він безпідставно залучений судом до участі в цій судовій справі як відповідач.
Відповідно до норм чинного законодавства військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк, проходити медичний огляд , тощо.
Як свідчать матеріали адміністративного провадження, військовозобов'язаний ОСОБА_3 після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставно відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, чим вчинив порушення правил військового обліку в особливий період.
Таким чином ОСОБА_1 правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Тому відповідач просив суд залишити постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за справою про адміністративне правопорушення від 15.02.2025 № 111 без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 від 14 листопада 2024 року за № 1155 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500 грн. (а.с. 22-23).
Відповідно до вказаної постанови військовозобов'язаний ОСОБА_1 14 листопада 2024 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії. Своїм діянням ОСОБА_1 порушив абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч.3 ст.210-1 КУпАП. Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність: продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її. Враховуючи, що в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння ОСОБА_1 підпадають під дію ч.3 ст.210-1 КУпАп (а.с.22-23).
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Позивач факт відмови від проходження військово-лікарської комісії та факт відмови від отримання копії постанови про притягнення його до відповідальності заперечує, зазначає, що взагалі не був повідомлений про розгляд адміністративної справи відносно нього, а справу розглянуто за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Але відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, доказів того, що він вчинив адміністративне правопорушення та відмовився від проходження військово-лікарської комісії, а також, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся з додержанням встановленого законом порядку, в тому числі з додержанням прав позивача.
Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідачем не доведено беззаперечними доказами ту обставину, що ОСОБА_1 14 листопада 2024 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії, а відповідно, не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови № 1155 від 14 листопада 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 08 травня 2025 року позивачу поновлено строк на оскарження постанови № 1155 від 14 листопада 2024 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
У своєму відзиві на позов відповідач посилається на те, що належним відповідачем у справіі має бути ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_7 не є юридичною особою, він не може бути відповідачем у справі.
Таким чином належним відповідачем у справі, до якого судом задоволено позовні вимоги, є ІНФОРМАЦІЯ_1 , структурним підрозділом якого є ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Тому суд відхиляє доводи ІНФОРМАЦІЯ_9 про те, що він є неналежним відповідачем у справі.
На підставі викладеного позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 № 1155 від 14 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження в адміністративній справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) на відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлений 08.05.2025 року.
Головуючий О.А.Самсонова