Справа № 369/3557/25
Провадження № 3/369/3573/25
Іменем України
21.04.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від ГУ ДПС в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 369/10-36-07-14 від 18.02.2025, органами ГУ ДПС у Київській області при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТРАНСМОБІЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ «Сантойл» за адресою: вул. Святошинська, 26, кв. 5/4, м. Вишневе, Бучанський район, встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), директор ТОВ «ТРАНСМОБІЛ», вчинила порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 50.1 ст. 50 та п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством знижено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2021 року на загальну суму 203 878 грн, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Будь-яких клопотань про його участь в судовому засіданні не надходило.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Каракуця проти України» від 16 травня 2017 року).
З огляду на неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, суд відповідно до положень ст. 268 КУпАП, з огляду на розумні строки судового розгляду, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Так, за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, встановлена відповідальність за ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Наведена норма закону є банкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.
Всупереч цим вимогам Закону у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме нею встановленого порядку ведення податкового обліку, який нею Закон порушено. Посилання ж у протоколі на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину, чим порушується її право на захист.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, зродов'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто, при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушеня наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї не були визначені.
Однак, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а ні з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме дії/бездіяльність вчинені, в чому полягає її вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльность та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наявний у матеріалах справи акт перевірки також не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим ддо вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
В ході судового розгляду було встановлено, що вказаний акт перевірки перебуває в процедурі адміністративного оскарження, що підтверджується скаргою на акт від 06.02.2025 року №7593/10-36-07-14/ НОМЕР_2 .
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, на даний час судом не встановлено доказів, які б стверджували вину ОСОБА_1 у поставленому їй у вину адміністративному правопорушенні, а тому, враховуючи те, що факт оскарження акту перевірки від 06.02.2025 року №7593/10-36-07-14/42867580 вказує на їх неузгодженість, вважаю, що фактично склад правопорушення на час розгляду справи в суді не встановлено.
Таким чином, провадження у справі слід закрити згідно з ст. 247 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях особи складу правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво- Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ