21.12.2010
Справа № 2-4659/2010
Провадження № -
Іменем України
21 грудня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Гуменній Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до
ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, посилаючись на те, що з 10 серпня 1991 року на підставі посвідчення про укладення шлюбу від 10 серпня 1991 року та по даний час він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 . До складу сім»ї також входять діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За час шлюбу ними сумісно придбано нерухоме майно, а саме 14 частина жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , дві земельні ділянки у межах с. Білогородка, по 0,15 га кожна, фермерське господарство, на балансі якої є земельна ділянка площею 0,15 га, земельна ділянка в межах АДРЕСА_2 загальною площею 0,144 га.
Згоди між ним та ОСОБА_3 щодо порядку поділу майна, що є їхньою-спільною сумісною власністю, не досягнуто.
ОСОБА_1 вважає, що майно, що було придбано ними за час шлюбу, має бути поділено між ним та ОСОБА_3 у рівних частках.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на половину 1/2 частини жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , половину 2 земельних ділянок у межах с. Білогородка загальною площею 0,3 га по 0,15 га кожна, половину земельної ділянки фермерського господарства загальною площею 1,5 га, половину земельної ділянки в межах с. Білогородка за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 0,144 га, а також стягнути 1/2 частину понесених судових витрат.
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 подав суду заяву про уточнення
позовних вимог, у якій просив в порядку поділу майна, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя, визнати за ним право власності на половину 1/2 частини жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки у межах с. Білогородка загальною площею 0,141 га по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3222480400060130231, тобто ділянку площею 0,0705 га з
цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства частину земельної ділянки загальною площею 1,5 га, надану у власність відповідача ОСОБА_3 на підставі Державного акту серії Р1 № 256144 від 22 липня 2002 року для ведення фермерського господарства, тобто площею 0,75 га, за ОСОБА_3 залишити майно: половину 1/2 жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частину земельної ділянки у межах с. Білогородка загальною площею 0,141 га по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3222480400060130231, тобто ділянку площею 0,0705 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства,1/2 частину земельної ділянки загальною площею 1,5 га, надану у власність Москалю на підставі Державного акту серії Р1 № 256144 від 22 липня 2002 року для ведення фермерського господарства, тобто ділянку площею 0,75 га.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду від 2 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу позов задоволено. Шлюб між Москалик С ОСОБА_1 , зареєстрований 10 серпня 1991 року у Білогородській сільській раді, актовий запис № З3-розірвано. Після розірвання шлюбу залишено ОСОБА_3 прізвище « ОСОБА_6 ».
У зв»язку з цим представник позивача в судовому засіданні уточнив прізвище відповідачки ОСОБА_2 .
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісною власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ча, майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом встановлено, що з 10 серпня 1991 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі подружжя має дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 2 листопада 2010 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано і після розірвання шлюбу залишено ОСОБА_3 прізвище ОСОБА_6 .
За час перебування у шлюбі за Договором купівлі-продажу 1/2 частини будинку від 21 березня 2000 року ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_1 купив 1/2 частину будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Згідно наявного в матеріалах справи Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 387824 від 17 травня 2005 року ОСОБА_3 на підставі рішення Білогородської сільської ради 11 сесії 4 скликання № 7/27 від 18 грудня 2004 року є власником земельної ділянки площею 0,141 га, яка розташована в АДРЕСА_4 , цільове призначення-ведення особистого селянського господарства.
Згідно Державного акту на право власності на землю Серії Р1 № 356144 від 22 липня 2002 року ОСОБА_3 на підставі розпорядження Києво- Святошинської районної державної адміністрації від 5 червня 2002 року № 201 є власником земельної ділянки площею 1,500 га, яка розташована на території Білогородської сільської ради, земля передана для ведення фермерського господарства.
Заслухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі та оцінивши в сукупності зібрані докази, суд дійшов висновку про визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/4 частині за кожним жилого будинку АДРЕСА_1 , як майно, набуте подружжям під час шлюбу, що підлягає поділу між ними, в рівних частках.
Щодо заявленого позову ОСОБА_1 в частині поділу по 1/2 частині кожному з сторін по справі земельної ділянки площею 0,141 га, яка розташована в АДРЕСА_4 , цільове призначення- ведення особистого селянського господарства, та земельної ділянки площею 1,500 га, яка розташована на території Білогородської сільської ради, земельна ділянка передана для ведення фермерського господарства, власником яких згідно Державних актів'на право власності на земельну ділянку є ОСОБА_2 (Москалик), то суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог, оскільки дане нерухоме майно не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а належить на праві особистої приватної власності лише ОСОБА_2 , а тому не може бути об'єктом поділу між сторонами по справі. Дані земельні ділянки набуті ОСОБА_2 шляхом їх приватизації, а тому право власності на земельну ділянку, яка набута шляхом приватизації, є особистою приватною власністю того із подружжя, кому вона безоплатно передана у власність, в даному випадку ОСОБА_2 (Москалик), та не є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до вимог ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духові розвитку та лікування.
Посилання відповідачки ОСОБА_2 , що її частка в майні подржжя повинна складати 3/4 частин від спільно нажитого майна, оскільки на її утриманні знаходяться діти: ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то вони не можуть бути задоволені судом, оскільки ОСОБА_2 не довела в судовому засіданні та не надала переконливих доказів, що розмір аліментів, які вона одержує на дітей від позивача ОСОБА_1 недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, та що ОСОБА_1 матеріально не утримує дітей та не приймає участі у їх вихованні. Крім того, ОСОБА_2 , надаючи такі доводи суду, з відповідними вимогами до суду не зверталась, позов до ОСОБА_1 подавала.
Керуючись ст. ст. 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. 368, 370, 372 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-
•» и*).
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину жилого будинку АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину жилого будинку АДРЕСА_1 .
У решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали учать у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя: Л. М. Ковальчук