Справа № 2-4316/12
Провадження №2-др/369/50/25
07.05.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., за участі секретаря судових засідань Осіпова В.І., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гордієнко Тамари Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів», первісний стягувач - Акціонерне товариство “Універсал Банк», боржник - ОСОБА_2 , про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково, -
У грудні 2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Гордієнко Тамари Вікторівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі. Просила суд ухвалити додаткове рішення в справі, яким стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» і товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
03.01.2025 року на адресу суду від представника АТ «Універсал банк» надійшли заперечення щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення. Вказала, що представником не було надано доказів підтвердження фактичних витрат на професійну правничу допомогу, доказів оплати клієнтом 15 000 грн. на правову допомогу суду не надано. Просила суд відмовити у задоволенні заяви в частині стягнення з АТ «Універсал банк» витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.12.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області, заяву ОСОБА_1 задоволено повністю.Виконавчий лист Києво-Святошинського районного суду Київської області, виданий 30 липня 2013 року по справі № 2-4316/2012 про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ПАТ “Універсал Банк», визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3 219,00 грн. - судового збору і 392 000,00 грн. - заборгованості.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Крім того, ст. 136 ч. 4 ЦПК України, встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 136 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат, понесених на правничу допомогу заявника до суду надано договір про надання професійної правничої допомоги від 13 березня 2023 року, протокол погодження вартості від 13 березня 2023 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 17 грудня 2024 року.
Разом з цим, суд зазначає, що представником заявника не надано належних та допустимих доказів для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15, зазначив, що розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17, а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи). Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Гордієнко Тамари Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів», первісний стягувач - Акціонерне товариство “Універсал Банк», боржник - ОСОБА_2 , про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково.
Керуючись ст.ст. 270 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Гордієнко Тамари Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейська агенція з повернення боргів», первісний стягувач - Акціонерне товариство “Універсал Банк», боржник - ОСОБА_2 , про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ