Справа № 361/11095/24
Провадження № 2/361/5843/24
08.05.2025
про призначення судової будівельно-технічної експертизи
08 травня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Гізатуліної Н.М.
за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із нерухомого майна, -
У провадженні суду перебуває вище зазначена справа.
Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року у справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 05 грудня 2024 року.
Розгляд справи відкладався з різних підстав.
Представник ОСОБА_1 адвокат Мінаєв Д.Д. через систему «Електронний суд» 21 квітня 2025 року подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі.
Клопотання мотивував тим, що позивач успадкував 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Проте, зареєструвати своє речове право немає можливості у зв'язку з наявними суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, про що свідчить рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 17 жовтня 2023 року № 69781049.
Крім того, державний реєстратор повідомив позивачу, що технічно неможливо здійснити державну реєстрацію права власності, оскільки в результаті виділу частки з раніше відкритого розділу 563777532106 вже зареєстрований новий розділ 2593813232060, а розділ 563777532106 перебуває в процесі виділу частки.
Так, дійсно, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2021 року у справі № 361/8066/19 задоволений позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про виділ частки із нерухомого майна: виділено в натурі в особисту власність ОСОБА_4 належну їй на праві власності 1/4 частку із майна у спільній частковій власності у житловому будинку, загальною площею 162,7 кв. м, житловою площею 104,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: тамбур 2-1, площею 2,1 кв. м, санвузол 2-2, площею 3,2 кв. м, кухню 2-5, площею 15,2 кв. м, житлову кімнату 2-3, площею 14,2 кв. м, житлову кімнату 2-4, площею 7,6 кв. м та припинено право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 виділену частку зареєструвала як новостворений об'єкт нерухомого майна з присвоєнням нової адреси: АДРЕСА_2 .
Наразі, будинок АДРЕСА_1 , відповідно до Технічного паспорту, виготовленому 06 вересня 2023 року на замовлення позивача, має загальну площу 120,4 кв. м по двом відокремленим групам приміщень № 1 та № 3.
Позивач використовує відокремлену групу приміщень № 3, а саме: тамбур І - площею 1,9 кв. м, веранда 1 - площею 11,9 кв. м, санвузол 2 - площею 4,8 кв. м, житлова кімната 3 - площею 11,8 кв. м, житлова кімната 4 - площею 14,0 кв. м, житлова кімната 5 - площею 7,4 кв. м, житлова кімната 6 - площею 6,4 кв. м.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 користуються групою приміщень № 1: веранда 1 - площею 11,7 кв. м, житлова кімната 4 - площею 6,6 кв. м, житлова кімната 5 - площею 11,3 кв. м.
Оскільки позивач неодноразово звертався до БТІ з проханням зробити експертний висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, однак до теперішнього часу жоден з техників-експертів виконати вказане завдання не погодився, він вимушений звернутися до суду з клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи нерухомого майна, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , що є предметом поділу, оскільки для того, щоб захистити порушені права, необхідне залучення спеціальних знань в галузі будівельно-технічної експертизи.
На підставі викладеного просив суд:
1.Призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.
2.Поставити перед експертом наступні питання:
- Чи є технічна можливість здійснити виділ 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , таким чином, щоб у приватну власність ОСОБА_1 відійшли: тамбур І - площею 1,9 кв. м, веранда 1 - площею 11,9 кв. м, санвузол 2 - площею 4,8 кв. м, житлова кімната 3 - площею 11,8 кв. м, житлова кімната 4 - площею 14,0 кв. м, житлова кімната 5 - площею 7,4 кв. м, житлова кімната 6 - площею 6,4 кв. м (номер відокремлених груп приміщень 3)?
- Які частки будуть складати після виділу?
- Якщо технічно неможливо здійснити виділ за запропонованим позивачем варіантом, то які є інші варіанти виділу?
Представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився через «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в якому клопотання про призначення експертизи підтримав.
У підготовче судове засідання відповідачі не з'явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду не відомі.
Суд, вивчивши клопотання представника позивача дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. ( ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
З огляду на ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно зі ст. 104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи; питання, з яких експерт має надати суду висновок; особу (осіб), якій доручено проведення експертизи; перелік матеріалів, що надаються для дослідження; інші дані, які мають значення для проведення експертизи, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Як вбачається із ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відтак, визначення питань для проведення експертизи є прерогативою суду і його правом, а не обов'язком. Сторонам лише надана можливість формулювати питання та вносити їх на розгляд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Як вбачається матеріалів справи, позивач пред'явив до відповідачів позов про виділ в натурі частки із нерухомого майна.
Суд, виходячи з принципів об'єктивності та диспозитивності, враховуючи, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань в галузі будівництва, є необхідність у призначенні судової будівельно-технічної експертизи, дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про призначення експертизи у справі та переліку питань, які необхідно поставити на вирішення експерту.
Відповідно до ч. 3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експерту установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, з урахуванням положень ст. 9 Закону України «Про судову експертизу», суд доручає проведення даного виду експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
У зв'язку із призначенням у справі судової будівельно-технічної експертизи матеріали справи підлягають направленню до експертної установи.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача - ОСОБА_1 .
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 252 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 77, 81, 103, 104, 105, 252, 259, 260, 261, 268, 298, 353 ЦПК України,
Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Мінаєва Дмитра Дмитровича про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задовольнити.
Призначити у цивільній справі № 361/11095/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із нерухомого майна - судову будівельно-технічну експертизу.
На вирішення судовим експертам поставити такі питання:
1.Чи є технічна можливість здійснити виділ 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , таким чином, щоб у приватну власність позивачу ОСОБА_1 відійшли: тамбур І - площею 1,9 кв. м, веранда 1 - площею 11,9 кв. м, санвузол 2 - площею 4,8 кв. м, житлова кімната 3 - площею 11,8 кв. м, житлова кімната 4 - площею 14,0 кв. м, житлова кімната 5 - площею 7,4 кв. м, житлова кімната 6 - площею 6,4 кв. м (номер відокремлених груп приміщень 3)?
2.Які частки будуть складати після виділу?
3.Якщо технічно неможливо здійснити виділ за запропонованим позивачем варіантом, то які є інші варіанти виділу?
Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса: вулиця Сім'ї Бродських, 6, Київ, 03057).
Попередити судових експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
У розпорядження судовим експертам надати матеріали цивільної справи № 361/11095/24.
Витрати на проведення експертизи, покласти на позивача - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Провадження у справі № 361/11095/24 зупинити на час проведення експертизи з дня її призначення.
Зобов'язати сторони у разі необхідності надати в розпорядження експерта на його вимогу документи, що стосуються даної справи та будуть необхідні для проведення експертизи.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Гізатуліна