Справа № 358/73/25 Провадження № 2/358/315/25
06 травня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
20 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 103169248 від 06.08.2021 у розмірі 58 500 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот) грн. 75 коп., та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , уклавши з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» 06.08.2021 кредитний договір №103169248 та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.
12.11.2021 згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 13Т, ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 103169248 від 06.08.2021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права грошової вимоги до відповідача.
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 25 лютого 2025 року, провадження у вказаній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, сторонам встановлені строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення (а.с. 21).
Представник позивача Романенко М.Е. в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та погодився на ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву на позов від відповідача не надходило.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 ЦПК України судову повістку відповідачу було надіслано за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.
Згідно відомостей відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області від 10.02.2025 № 23-23/456/2025, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).
Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що адресована відповідачу повістка про виклик до суду на 25.03.2025, повернута до суду з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Повістка про виклик до суду на 06 травня 2025 року отримана відповідачем ОСОБА_1 особисто, про що свідчить відповідна розписка від 25.03.2025. Тобто відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки та у встановлений судом строк не надіслав відзив на позовну заяву.
Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 282-284 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з'ясованих обставин, об'єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
06 серпня 2021 року в особистому кабінеті на сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №103169248. Шляхом використання одноразового пароля між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір про споживчий кредит. На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15 000, 00 грн.
Згідно умов договору, комісія за надання кредиту становить 1500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 1 312,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.5.1, 1.5.2, 1.6).
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику кредитні кошти в порядку передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується копією платіжного доручення № 30778618 від 06.08.2021 (Додаток 12).
З відомостей про щоденні нарахування та погашення за договором № 103169248 від 06.08.2021 по рахунку ОСОБА_1 видно, що такий отримав кредитні кошти, наявну заборгованість не погашав. Заборгованість за Договором № 103169248 від 06.08.2021 у сумі 58500,75 грн., з яких 13 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 43 500,75 грн. заборгованість за відсотками, заборгованість за комісійними винагородами - 1 500,00 (а.с. 19).
12 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 13Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Згідно з п. 6.2.3 зазначеного Договору прав вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 13Т від 12.11.2021 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101961337.
Як видно з матеріалів справи, позивач як новий кредитор у зобов'язанні за кредитним договором № 103169248 від 06.08.2021, скерував відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості, зі змісту якої вбачається, що боржник повідомлений про відступлення права грошової вимоги факторові та про обов'язок боржника сплатити наявну заборгованість новому кредитору (а.с.16).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МІЛОАН» із заявкою на отримання кредиту у зв'язку з чим йому було надано кошти у сумі 15000,00 грн. на картковий рахунок, після чого у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «МІЛОАН» виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених цим договором.
На підставі укладеного кредитного договору відповідачу надано грошові кошти, що підтверджується наданими позивачем доказами, відтак ТОВ «МІЛОАН» прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором виконало своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі.
У свою чергу, взяті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором на загальну суму 58500,75 грн.
Долучені позивачем до матеріалів справи розрахунки заборгованості за кредитним договором, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, відповідачем не спростовані іншими розрахунками, а зазначена у них інформація щодо розміру заборгованості також не спростована належними та допустимими доказами.
Таким чином, враховуючи, той факт, що відповідачем не надано суду жодного доказу того, що він належним чином виконав зобов'язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору, тому враховуючи, те, що відповідачем не повернуто своєчасно суму кредиту та не сплачено нараховані відсотки, в порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, то він є таким, що зобов'язання за вказаним договором не виконав.
А враховуючи той факт, що на підставі договору факторингу право вимоги щодо відповідача ОСОБА_1 було відступлено на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», то позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд керується ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
Стороною позивача були надані договором про надання правової допомоги № 42649746 від 01.11.2024; додаткова угода №103169248 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 30.12.2024; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Стародуб І.В. від 30.09.2024; АКТ № 103169248 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.12.2024; свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю серії КС №6585/10 від 26.04.2018 (Додаток: 2,7, 9,18)
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З огляду на зазначене, вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду даного спору, однак розмір таких витрат підлягає зменшенню.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані представником позивача докази в підтвердження понесення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги, складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу. Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Стародуб І.В. від 30.09.2024 є недоведеними і необґрунтованими суми за надання правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (які в аналогічних спорах є однотипними) та формування додатків до позовної заяви, а тому розумною, співмірною та обґрунтованою є сума судових витрат на правову допомогу - 3 000 грн.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З урахуванням того, що позовні вимоги позивача задоволено повністю, тому з відповідача необхідно стягнути на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,141,229,263-265 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 512, 514, ч.1 ст. 526, ч. 1 ст. 610, ст. 626, ст.ст. 638, ст. 639, ч. 1 ст. 1048, ст.ст.1052, 1054, 1077, 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України,
Позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746 заборгованість за Кредитним договором №103169248 від 06.08.2021 в розмірі 58 500 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов