Іменем України
Справа № 285/1317/25
провадження № 1-кс/0285/671/25
06 травня 2025 року м. Звягель
Слідча суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання старшого слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 ,
погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою? ?
стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060530000226 від 09.03.2025 (далі - ЄРДР),
Слідчий 05.05.2025 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 до закінчення строку досудового розслідування.
Із клопотання слідує, що 08.03.2025 близько 22:41 год. поліцейський з РПП СПД №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області старший сержант поліції ОСОБА_8 (жетон 0171774) та інспектор з РПП СПД №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_9 (жетон 0071657) перебуваючи у добовому наряді Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, виконуючи свої службові обов'язки, пов'язані із забезпеченням громадського порядку, на службовому автомобілі Рено Дастер, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули за викликом на лінію «102» про бійку в с. Кашперівка, Звягельського району, Житомирської області, на вул. Центральну, де в цей час серед інших, знаходилися ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та заявник ОСОБА_11 , які перебували у стані алкогольного сп'яніння.
Після того, як поліцейський ОСОБА_8 вийшов зі службового автомобіля та виконуючи свої службові обов'язки, став з'ясовувати обставини виклику на який він приїхав, ОСОБА_10 затіяв словесну суперечку, яка супроводжувалась погрозами на адресу працівників поліції.
В ході конфлікту, у ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_10 які перебували в стані алкогольного сп'яніння, виник спільний злочинний умисел спрямований на заподіяння поліцейським тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи вказаний спільний злочинний умисел, ОСОБА_10 , без відриву у часі та у даному ж місці, наблизився до поліцейського ОСОБА_8 та руками із значною силою, штовхнув його у груди, схопив руками за формений одяг та намагався спричинити тілесні ушкодження. Присутні при цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_11 виражали словесну підтримку ОСОБА_10 , та висловлювали погрозу вбивством працівникам поліції. У зв'язку з цим, з метою припинити незаконні дії вищевказаних осіб, відповідно до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський ОСОБА_8 , спочатку попередив, а потім застосував спеціальний засіб «Кобра», споряджений речовинами сльозогінної дії.
В цей же час до протиправних дій ОСОБА_10 приєдналися ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , які діючи з останнім з єдиним умислом, стали погрожувати поліцейським фізичним насильством та вбивством, шляхом підриву гранати, яка начебто була при них, штовхати та шарпати за формений одяг, руками намагалися нанести удари працівникам поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , нанесли удари по кузову службового автомобіля, пошкодивши передні двері та праве крило, таким чином перешкоджали виконанню працівниками поліції своїх службових обов'язків.
У подальшому, продовжуючи суперечку, ОСОБА_10 , наблизився до поліцейського ОСОБА_8 та наніс декілька ударів кулаком в область голови та передпліччя, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді забою обличчя та голови, гематоми нижньої губи, забою правого передпліччя, у зв'язку з чим поліцейський ОСОБА_8 відповідно до ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» спочатку попередив про застосування та через декілька хвилин, застосував до ОСОБА_10 спеціальний засіб - гумовий кийок ПР -73.
Незважаючи на це та не припиняючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_10 , які перебуваючи в безпосередній близькості до поліцейських, продовжили висловлювати на адресу поліцейських погрози вбивством та насильством, у зв'язку з виконанням ними їх службових обов'язків, перешкоджали залишенню ними місця події, що давало підстави поліцейським усвідомлювати реальність даних погроз у обстановці, що склалася. Дані дії ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 супроводжувалися спробами нанести удари по тілу поліцейських, які захищаючись уникали ударів та спричинення їм тілесних ушкоджень.
З метою уникнення подальшого поглиблення конфлікту, поліцейські ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сіли до службового автомобіля та залишили місце скоєння кримінального правопорушення, повідомивши про дану подію чергового відповідного органу Нацполіції, а ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_4 зникли з місця події.
09.03.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
11.03.2025 слідчим суддею Новоград-Волинського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 07.05.2025, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно: провести судово-медичну експертизу відносно потерпілого ОСОБА_8 ; здійснити зміну підозри ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 відповідно до висновку СМЕ; призначити додаткову судово-медичну експертизу за результатами проведення слідчого експерисенту з потерпілим ОСОБА_8 ; виконати вимоги ст. 290, 293 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Водночас ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому, сторона обвинувачення ставить питання про необхідність продовження строку тримання під вартою, встановленою ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.03.2025.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що постановою виконувача обов'язків керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_12 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 09.06.2025 включно, а тому просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 саме до 09.06.2025.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою та просила застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Посилається на те, що у ОСОБА_4 наявне постійне місце проживання та реєстрації, має цивільну дружину. Зазначає, що прокурором не наведено наявність ризиків, які б виправдовували такий запобіжний захід, як тримання під вартою та не надано жодного доказу, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та те, що будь-який з інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Підозрюваний у судовому засіданні просив застосувати цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких визначено ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Стаття 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Встановлено, що в провадженні досудового органу перебувають матеріали кримінального провадження №12025060530000226 від 09.03.2025, в рамках якого ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у погрозі вбивством та умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду від 11.03.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.05.2025.
В обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу слідчий посилається на неможливість завершення досудового слідства до завершення строку дії обраного запобіжного заходу, оскільки необхідно: провести судово-медичну експертизу відносно потерпілого ОСОБА_8 ; здійснити зміну підозри ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 відповідно до висновку СМЕ; призначити додаткову судово-медичну експертизу за результатами проведення слідчого експерисенту з потерпілим ОСОБА_8 ; виконати вимоги ст. 290, 293 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
05.05.2025 виконуючим обов'язки керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025060530000226 до трьох місяців, тобто до 09.06.2025.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За правовими позиціями Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» - це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити конкретне правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов'язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування та свідчить про те, що слідчий суддя не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити правопорушення.
Сукупність матеріалів судової справи, наданої суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 підозрюється.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи характер та тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, суд приходить до висновку про те, що існують обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Прокурор при розгляді клопотання має довести наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується вищевказаними доказами, які зібрані під час досудового розслідування, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При розгляді питання доцільності продовження тримання підозрюваного під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , однак вважає за можливе застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його мешкання, оскільки застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту є більш доцільним, саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та має сталі соціальні зв'язки, слідчий суддя вважає, що продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
За таких обставин, приходжу до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та вважаю достатнім застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на нього обов'язки відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на строк до 3-х місяців, тобто в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 194, 199, 309, 369-372КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінити на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши йому залишати вказане місце проживання в межах строку досудового розслідування, а саме до 09.06.2025 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- не відлучатись з місця проживання, що по АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- прибувати за викликом слідчого, прокурора або суду.
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органу досудового слідства чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або порушить покладені на нього даною ухвалою обов'язки, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого більш тяжкого запобіжного заходу.
Визначити строк дії даної ухвали - до 09.06.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти в залі суду.
Виконання ухвали доручити Шепетівському ВП ГУНП в Хмельницькій області.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та передати для виконання Шепетівському ВП ГУНП в Хмельницькій області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Час проголошення повного тексту ухвали 08.05.2025 о 14:30 год.
Слідча суддя ОСОБА_1