Справа № 296/427/25
2-сз/296/17/25
про відмову у задоволенні заяви
"09" травня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №296/427/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Еко-сервіс" Житомирської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
До суду від позивача (стягувача) у справі ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просить повернути сплачений ним судовий збір у розмірі 2773,16 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що у межах справи № 296/427/25 він сплатив судовий збір у розмірі 2784,98 грн, що підтверджується квитанцією від 23.01.2025, доданою до заяви про усунення недоліків позовної заяви. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 17.03.2025 позов задоволено частково, стягнуто 11,82 грн судового збору з Комунального підприємства "Еко-сервіс" Житомирської обласної ради. Решта судового збору в розмірі 2773,16 грн не компенсована.
Суд, дослідивши подану заяву та матеріали цивільної справи дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2025 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Комунального підприємства "Еко-сервіс" Житомирської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 278497,59грн.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, зроблено висновок, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Таким чином, позивачі за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення не звільняються від сплати судового збору.
Оскільки позивач не сплатив судовий збір за заявленою вимогою, ухвалою від 21.01.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення встановлених недоліків.
На виконання вимог ухвали від 21.01.2025 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 2784,98 грн, як це передбачено Законом України «Про судовий збір», та долучив до позовної заяви докази сплати такої суми судового збору.
Вказані кошти зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується випискою від 23.01.2025.
Ухвалою від 27.01.2025 року суд відкрив провадження у справі.
17.03.2025 року рішенням Корольовського районного суду м. Житомира позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Еко-сервіс" Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 1182 грн 58 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства "Еко-сервіс" Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 грн 82 коп, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тобто, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17.03.2025 року було вирішено питання щодо розподілу судових витрат та судом було враховано, що позов задоволено частково, тому судові витрати були стягнуті з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Так, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що за встановлених обставин підстав для повернення судового збору не вбачається. Питання розподілу судових витрат здійснено судом при ухваленні рішення суду у даній справі, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст., 133, 141, 260, 269 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №296/427/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Еко-сервіс" Житомирської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Й. Адамович