Справа № 367/603/25
Провадження №2/367/2788/2025
Іменем України
17 березня 2025 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Сіті Ірпінь» про розірвання договорів, стягнення грошових коштів та збитків,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Сіті Ірпінь» про розірвання договорів, стягнення грошових коштів та збитків.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху, з огляду на її невідповідність вимогам, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Позивачу роз'яснено, що для усунення недоліків необхідно протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, серед іншого, сплатити судовий збір у порядку та розмірах, визначених законодавством. Одночасно позивачеві було також роз'яснено, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута.
18.02.2025 на виконання вказаної ухвали суду представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Трофименко І.В. через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків, та долучено позовну заяву в новій редакції.
Так, у поданій заяві про усунення недоліків представником позивача зазначено, що договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № Н.б.34-41 від 12 травня 2021 року був укладений фізичною особою з метою набуття у кінцевому результаті права власності на квартиру у багатоквартирному житловому будинку для власних потреб, відтак на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а тому, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільняються від сплати судового збору за вказаним позовом, оскільки він пов'язаний з порушенням його прав як споживача.
З огляду на викладене, просив заяву про усунення недоліків задовольнити та відкрити провадження у справі.
Дослідивши заяву про усунення недоліків та подану в новій редакції позовну заяву, суд дійшов висновку, про те що представником позивача фактично не виконано вимоги ухвали суду від 20.01.2025, а саме не сплачено судовий збір у порядку та розмірах, визначених законодавством.
Як видно із поданої заяви про усунення недоліків, представником позивача зазначено, що позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
З такими обґрунтуваннями представника позивач суд не може погодитися з таких підстав.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України «Про захист прав споживачів», який також встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної та належної якості регулюються приписами статей 8, 9 Закону України «Про захист прав споживачів».
До того ж, за правилами ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;
7) ціну продукції визначено неналежним чином;
8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Як вбачається із позовної заяви, предметом позову є розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення грошових коштів, сплачених позивачем за вказаним договором.
Із системного аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів» слідує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
У подій заяві на усунення недоліків представник позивача наводить обґрунтування щодо звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», посилаючись на висновки Верховного Суду про застосування норм права, висловлених у п. 90 Постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 759/9026/21 на правовідносини, які виникли на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, стороною яких є фізична особа, метою якої є придбання житла для власних потреб, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом з тим, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.03.2024 у справі № 759/9026/21 визначив, що способи захисту прав покупця за споживчим договором купівлі-продажу передбачені ст.ст. 8, 9 ЗУ «Про захист прав споживачів» (п. 92).
До того ж, у ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено перелік випадків, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства в сфері захисту прав споживачів.
Звертаючись до суду з вказаною позовною заявою, позивач як на підставу позову посилався на порушення відповідачем договірних зобов'язань.
Отже, виходячи з предмету позову, змісту позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення грошових коштів. Сплачених за договором, а також обставин, які наведені в позовній заяві, суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем помилково застосовано положення Закону України «Про захист прав споживачів» як підставу для звільнення від сплати судового збору.
Як зазначено у ч. 3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. 177 ЦПК України, заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Відповідно до ч. 5 ст.185 ЦПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки заявником не в повному обсязі виконано вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху, така заява вважається неподаною та підлягає поверненню.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Сіті Ірпінь» про розірвання договорів, стягнення грошових коштів та збитків, вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Я.М.Третяк