Справа № 362/2088/24
Провадження № 2-п/366/4/25
09.05.2025 с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Слободян Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі
за позовом Керівника Вишгородської окружної, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,
про витребування земельної ділянки,
І. Короткий зміст ухваленого заочного рішення та доводи заяви про його скасування
26.03.2025 Іванківський районний суд ухвалив заочне рішення в цивільній справі за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури (далі - Позивач), який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - КОДА) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі - Третя особа) про витребування земельної ділянки, яким вирішив позов задовольнити:
витребувати від Відповідача на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 3222082900:01:002:0057, площею 0,0581 га.
стягнути з Відповідача на користь Київської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
01.05.2025 від Відповідача до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, у якій вона просить:
поновити їй строк для подання заяви про перегляд заочного рішення;
скасувати заочне рішення Іванківського районного суду від 26.03.2025 та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Заява мотивована тим, що прокурор не вжив всіх попередніх заходів перед тим, як представляти інтереси держави в особі КОДА, тобто не мав повноважень на звернення в суд з позовом. Позивач не звертався до КОДА з вимогою вжити заходів щодо усунення порушень інтересів держави.
Суд першої інстанції під час розгляду справи послався на надані прокурором докази як на належні та допустимі, тоді як Відповідач їх такими не вважає. Зокрема, Відповідач стверджує, що суд не врахував тієї обставини, що спірна земельна ділянка розташована на території СТ «Веселка», є ділянкою № НОМЕР_1 Оливської сільської ради Іванківського району Київської області, яке створено ще у 1981 році, територія якого є огородженою та не межує з лісом. Також вважає те, що суд ігнорував те, що Відповідач отримала земельну ділянку ще у 2004 на підставі нотаріально завіреного договору дарування, під час укладення якого не було жодних обмежень для вчинення правочину.
При цьому, суд не врахував положення ст. 1 Протоколу до Конвенції та позицій ЄСПЛ та ВС під час вирішення питання про пропорційність втручання у мирне володіння спірною земельною ділянкою.
Загалом, зміст заяви в цій частині складають посилання на правові позиції Верховного Суду без конкретизації їх застосування як релевантних до обставин справи.
До матеріалів справи Відповідачем долучено: копії нотаріально засвідчених договорів дарування земельної ділянки та будинку АДРЕСА_1 , дарувальником яких є ОСОБА_2 , а обдарованою Відповідач; рішення виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 16.03.1981 № 158 «Про вилучення земель із користування радгоспів і інших землекористувачів та надання їх підприємствам, установам і організаціям для колективного садівництва»; акт обстеження земельної ділянки.
Щодо пропущеного строку Відповідач, посилаючи на положення ЦПК зазначає, що копію судового рішення отримала 15.04.2025 та просить поновити їй строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення.
ІІ. Позиції сторін
Відповідач у судове засідання не з'явилась. Про дату, час і місце судового засідання повідомлена вчасно та належним чином, причин неявки не повідомила, будь-яких заяв по суті розгляду питання про перегляд заочного рішення від неї не надходило. Зокрема, враховуючи строк розгляду заяви про перегляд заочного рішення, визначений ч. 2 ст. 286 ЦПК України (15 днів), суд направив Відповідачу судову повістку про виклик на зазначений нею в заяві про перегляд заочного рішення мобільний номер телефону. Судова повістка отримана.
Якщо учасник справи зазначив в заяві до суду телефон чи електронну адресу, він зобов'язаний отримувати повідомлення і відповідати на них. Викладене узгоджується з правовою позицією ВС, викладеною у постанові від 23.01.2025 у справі № 591/4693/15.
Враховуючи те, що Відповідач подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, під час її формування вона ознайомлювалась з положеннями ЦПК про строки її розгляду, відповідно не могла не знати про такі строки, а відтак з високою імовірністю повинна була дізнатись, на якому етапі перебуває її заява.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо нього, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Також, у справі «Каракуця проти України» у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Позивач у судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву, у якій просив розглянути питання про перегляд заочного рішення за його відсутності та відмовити у вимогах Відповідача про скасування заочного рішення.
Аналогічну за змістом заяву подав представник КОДА.
Представник Третьої особи у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, причин неявки не повідомив, будь-яких заяв по суті розгляду питання про перегляд заочного рішення від неї не надходило.
З огляду на викладене та враховуючи положення ч. 1 ст. 287 ЦПК України, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін.
У зв'язку з неявкою учасників справи у судове засіданні, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
IІІ. Оцінка суду
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
3.1. щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач у судові засідання не з'являлась, заочне судове рішення ухвалено 26.03.2025 за її відсутності.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, Відповідач отримала копію рішення засобами поштового зв'язку 09.04.2025 (а.с. 225 Т. 1)
Відтак, доводи Відповідача про отримання нею судового рішення 15.04.2025 є неправдивими, які розцінюються як введення суду в оману. Жодних доказів про отримання Відповідачем копії заочного судового рішення 15.04.2025 останньою не надано.
Разом з цим суд приходить до висновку, що Відповідач строк для подання заяви про перегляд заочного рішення не пропустила, з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 284 ЦПК України визначається, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду ухвалено за відсутністю учасників справи 26.03.2025, що відповідає як даті призначеного останнього судового засідання, так і даті складення повного тексту судового рішення.
Тобто, заочне судове рішення не проголошувалось у зв'язку з відсутністю учасників справи.
Відповідно, у цьому випадку порядок обчислення строку на подання заяви про перегляд заочного судового рішення слід відраховувати від дня його ухвалення, а саме від 26.03.2025 (дата складання повного тексту судового рішення)
Відповідно до ч. 6 ст. 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Заява про перегляд заочного рішення направлена Відповідачем до суду засобами поштового зв'язку 24.04.2025 (а.с. 244 Т. 1), тобто в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 284 ЦПК України (менш як 30 днів з дня ухвалення заочного рішення).
З огляду на викладене, Відповідач не пропустила строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, а відтак і відсутні підстави для його поновлення.
3.2. щодо скасування заочного рішення
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Умови, за якими заочне рішення може бути скасовано визначені в ч. 1 ст. 288 ЦПК України, в якій встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що скасування заочного рішення суду можливе за сукупності таких обставин:
поважні причини неявки у судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд;
поважні причини неподання відзиву на позовну заяву;
наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.
Поважними причинами можуть бути лише ті обставини, які об'єктивно перешкоджали явці відповідача до суду та/або можливості подати відзив на позовну заяву, і які безумовно, повинні бути документально підтверджені відповідними доказами, і в силу вимог ст. 285 ЦПК України, повинні бути подані відповідачем до його заяви про перегляд заочного рішення. Разом із цим, сама по собі поважність причин неявки у судове засідання не може бути підставою для скасування судом заочного рішення. Для цього відповідач зобов'язаний подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, яке за своїм змістом повністю чи частково протилежне винесеному судом заочному рішенню, або може призвести до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то суд ухвалив би інше рішення.
Таким чином, лише у сукупності цих обставин можливе скасування заочного рішення.
З матеріалів справи вбачається, що під час судового розгляду цивільної справи Відповідач, після того як її залучено до участі у справі (30.01.2025, а.с. 188) про дату, час і місце судового засідання повідомлялась вчасно та належним чином.
Зокрема, про виклик у судове засідання, призначене на 27.02.2025 Відповідач особисто отримала судову повістку 08.02.2025 (а.с. 195 Т. 1).
Також, Відповідач особисто, а саме 12.03.2025 отримала судову повістку про виклик у судове засідання, призначене на 26.03.2025 (а.с. 205 Т. 1)
Відповідач не навела та відповідно не довела поважні причини неявки у згадані вище судові засідання, так само як і не навела та не довела поважні причини неможливості подання відзиву на позовну заяву після залучення її до участі у справі.
Поряд з цим, заява про перегляд заочного рішення зводиться до незгоди із висновками суду, викладеними в заочному судовому рішення. Заява про перегляд заочного рішення фактично становить собою апеляційну скаргу.
При цьому, Відповідач у заяві лише цитує низку правових позицій Верховного Суду та не зв'язує їх з обставинами справи, в якій ухвалене заочне рішення (не обґрунтовує їх релевантність до спірних правовідносин).
Разом з цим, Відповідач, долучивши до заяви документи (копії нотаріально засвідчених договорів дарування земельної ділянки та будинку АДРЕСА_1 , дарувальником яких є ОСОБА_2 , а обдарованою Відповідач; рішення виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 16.03.1981 № 158 «Про вилучення земель із користування радгоспів і інших землекористувачів та надання їх підприємствам, установам і організаціям для колективного садівництва»; акт обстеження земельної ділянки), не зазначає, яким чином вони впливають на ухвалене рішення, яким чином вони спростовують подані Позивачем докази і яким чином відсутність їх дослідження під час судового розгляду може вплинути на ухвалення рішення.
Доводи Відповідача про те, що суд не дослідив ці докази та не врахував їх під час ухвалення рішення оцінюються судом критично, позаяк Відповідач, будучи належним чином обізнаною про наявність судового розгляду цивільної справи, предметом якої є витребування від неї спірної земельної ділянки, замість того, щоб подати до суду відзив на позовну заяву з наданням таких доказів, зазначеного не зробила, проте вирішила їх подати разом із заявою про перегляд заочного рішення. Тобто усвідомлюючи те, що вони в розпорядженні суду на час ухвалення судового рішення були відсутні, стверджує про їх неврахування судом.
Також суд відхиляє доводи Відповідача про те, що під час ухвалення судового рішення суд не врахував положення ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прокурор не звертався попередньо в КОДА перед зверненням в суд з позовом.
Суд надавав оцінку пропорційності втручання у мирне володіння майном з урахуванням положень ст. 1 Протоколу до Конвенції та правових позицій ВС (п. 5.3 розділу V рішення, а.с. 217-219 Т. 1)
Прокурор звернувся з листом до КОДА про вжиття заходів шляхом звернення до суду з позовом про витребування спірної земельної ділянки (а.с. 67-68 Т. 1), отримав лист про неможливість вжиття таких заходів через відсутність в розпорядженні документів, які б засвідчували правовий статус спірної земельної ділянки (а.с. 69-70 Т. 1), після чого звернувся до КОДА з листом про те, що в інтересах держави в особі КОДА буде подано відповідний позов до суду (а.с. 71 Т. 1).
З огляду на викладене, Відповідачем не доведено, а судом не встановлено обставин, визначених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, які б стали підставою для скасування заочного рішення, у зв'язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити та роз'яснити Відповідачу право оскарження судового рішення до суду апеляційної інстанції в загальному порядку.
На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Суд враховує, що заявником не додано доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору та які не були відомі суду підчас задоволення заочного рішення.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельної ділянки, відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.05.2025
Повне найменування сторін
Сторона позивача:
Керівник Вишгородської окружної прокуратури Микола Василенко (07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 13. Код ЄДРПОУ: 02909996. Ел. адреса: vyshgorod@kobl.gp.gov.ua)
Київська обласна державна адміністрація (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1. Код ЄДРПОУ: 00022533. Ел. адреса: zag@koda/gov.ua)
Відповідач:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 )
Третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (001601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-а. Код ЄДРПОУ: 44768034)
Суддя Н.П. Слободян