"08" травня 2025 р. Справа № 363/2252/25
08 травня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було визначено суддю Рукас О.В.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 307808 від 21.04.2025 року вбачається, що 21 квітня 2025 року о 16 год. 20 хв. в с. Осещина, вул. Київська, буд. 2, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з прилеглої території здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Audi 80, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1, п.13.3, п.11.3 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення SMS-повідомлення про дату, час і місце судового розгляду на його номер телефону, що вказаний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зокрема, у заявці про отримання судової повістки в електронній формі. Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомив, будь-яких заяв, клопотань від нього не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У Постанові ВП ВС від 12.01.2023 року у справі № 9901/278/21 було встановлено, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення судового розгляду не надав, а справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП не належать до переліку справ, що розглядаються за обов'язкової присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, то суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
У судове засідання викликався та з'явився потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який подав до суду письмову заяву та надав поясненнях наступного змісту. 21.04.2025 року близько о 16 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки Audi 80, державний номерний знак НОМЕР_3 , він рухався по вул. Київській, по своїй смузі, в напрямку центру села Осещина, вишгородського району Київської області, несподівано, з прилеглої території від магазина «Соната», що знаходиться по ліву сторону від дороги, відносно напрямку його руху, вилетів автомобіль ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_1 , відразу на зустрічну смугу руху і здійснив лобове зіткнення з його авто. Після чого водій автомобіля ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 зупинився, та мав намір залишити місце ДТП на авто, але ОСОБА_2 не надав йому такої змоги, вийнявши ключи із замка запалювання автівки ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_1 , на його думку був у стані алкогольного сп'яніння, оскільки від нього був відчутний сильний запах алкоголю. ОСОБА_1 , забравши з машини свої речі, а також пляшки з алкоголем, залишив машину на місці та кудись пішов.
Приблизно через півтори години ОСОБА_1 повернувся на місце ДТП, оскільки залишив в автомобілі свій телефон. На той час на місці події перебували працівники поліції, які оформлювали матеріали ДТП. Працівниками поліції було проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Результат огляду останнього був позитивний - 2,06 проміле. Працівниками поліції було встановлено факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, та складено протоколи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП.
Під час ДТП автомобіль Audi 80, державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить потерпілому, зазнав механічних пошкоджень, а саме: пошкоджено 2 фари, капот, передній бампер, решітки бампера, 2 протитуманні фари, також маються скриті пошкодження в підкапотному просторі, з'явились перебої в роботі двигуна. Майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, ОСОБА_2 досі не відшкодовано.
Також потерпілий ОСОБА_2 просив долучити до матеріалів справи у якості доказів флеш-носій з відеозаписом з відеореєстратора зазначеної ДТП від 21.04.2025 року.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Аналіз диспозиції ст. 124 КУпАП дає можливість зробити висновок, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, має матеріальний склад, тобто є закінченим з моменту настання суспільно-шкідливих наслідків. У кінцевому підсумку об'єктивна сторона вказаного правопорушення передбачає обов'язкову сукупну наявність суспільно-шкідливого діяння у виді порушення вимог ПДР України, а також суспільно-шкідливих наслідків, які перелічені у диспозиції ст. 124 КУпАП та перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з суспільно-шкідливим діянням.
З урахуванням вищевикладеного суд звертає увагу, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП може бути правомірним результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення тоді і лише тоді, коли в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення на основі достатньої сукупності належних, допустимих, достовірних доказів можна зробити категоричні висновки щодо порушення ОСОБА_1 конкретних вимог ПДР України, що з необхідністю та виключною послідовністю призвело до настання суспільно-шкідливого наслідку, передбаченого у диспозиції ст. 124 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 слідує, що суть інкримінованого правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 13.1, п. 13.3, п. 11.3 ПДР України, до призвело до зіткнення транспортних засобів та отримання ними механічних пошкоджень.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України водій перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.2 ПДР України водій виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній.
Відповідно до п. 11.3 ПДР України на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Відповідно до п. 13.3 ПДР України водій під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду повинен дотримуватись безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що під час здійснення руху на транспортному засобі водій перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при виїзді на дорогу з місць стоянки та інших прилеглих територій повинен перед проїзною частиною дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по ній, при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху повинен ураховувати дорожню обстановку, дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху та здійснювати виїзд на смугу зустрічного руху лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках.
За результатами дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення, заслуховування учасників судового провадження суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307808 від 21.04.2025 року, складений у присутності ОСОБА_1 , особисто ним підписаний; зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому, не виявлено; містить пояснення ОСОБА_1 , в яких він висловлює згоду зі складеним протоколом, обставинами та фактами, зазначеними у ньому;
- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , з яких підтверджуються обставини та факти вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди 21.04.2025 року о 16 год. 20 хв. в с. Осещина, Вишгородського району, Київської області, на вул. Київська, 2;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.04.2025 року, що відбулася у с. Осещина, Вишгородського району, Київської області, на вул. Київська, 2 о 16 год. 20 хв. 21.04.2025 року; зауважень та заперечень щодо складеної схеми місця ДТП, обставин та фактів, викладених у ній, не виявлено;
- чеком тесту № 613 від 21.04.2025 року, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, з яких вбачається, що ОСОБА_1 як учасник ДТП проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу;
результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння позитивний, стан алкогольного сп'яніння 2,06 проміле;
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , з яких підтверджуються обставини та факти вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди 21.04.2025 року о 16 год. 20 хв. в с. Осещина, вул. Київська;
- відомостями з Єдиного державного реєстру МВС, з яких вбачається відсутність інформації стосовно видачі національного посвідчення водія гр. ОСОБА_1 , 1992 р.н.
- відеозаписом з реєстратора, наданого потерпілим ОСОБА_2 , на флеш-носії (відео-файл EMER0158 тривалістю 3 хвилини), з якого судом встановлено, що 21.04.2025 року о 16 год. 20 хв. в с. Осещина, Вишгородського району, по вул. Київська, потерпілий ОСОБА_2 рухався на автомобілі марки Audi 80, державний номерний знак НОМЕР_3 по правій смузі дорожнього руху зі швидкістю 40 км/год. переїжджаючи штучну дорожню нерівність, останній зменшив швидкість до 1 км/год, в цей час з прилеглої до дороги території, яка знаходилась по лівому боку від напрямку руху потерпілого ОСОБА_2 , виїхав автомобіль марки ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_1 , відразу на зустрічну смугу руху та здійснив лобове зіткнення з автомобілем потерпілого.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 , які виразилися у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП; провину ОСОБА_1 вважаю доведеною.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, стягнення слід призначити у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується на користь держави судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Внаслідок цього з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 35, 40-1, 124, 254-256, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя О.В. Рукас