Справа № 357/6665/25
1-кс/357/946/25
08 травня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111030001105 від 04.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
07.05.2025 (здано до відділення поштового зв'язку - 05.05.2025) до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111030001105 від 04.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення згідно з поданим клопотанням:
04.05.2025, приблизно о 17:40 год., під час обслуговування виклику «порушення ПДР» ОСОБА_4 , 1966 р.н., перебуваючи поруч з територією домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , умисно заподіяла тілесні ушкодження працівнику полку патрульної поліції ОСОБА_5 , а саме нанесла удари кулаками та дерев'яною палицею в область голови останньої, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді саден.
04.05.2025 проведено огляд місця події за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Пінчуки, вул. Франка, поблизу будинку №12, за координатами 49.99421, 30.21933, де виявлено та вилучено дерев'яну швабру.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження наявна необхідність у застосуванні до тимчасово вилученого майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що є безпосередньо предметом та доказом вказаного кримінального правопорушення, такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відомості про участь сторін при розгляді клопотання та фіксування судового процесу:
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі.
Враховуючи положення ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутності сторін кримінального провадження, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду вказаного клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Правове обґрунтування рішення:
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Перевіривши надані матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного.
Внесене прокурором клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Пункт 1 ч. 2 статті 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею були враховані вимоги пп. 1, 2, 5 ч. 2 ст. 173 КПК України.
Слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111030001105 від 04.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
04.05.2025 з 22:39 по 23:12 проведено огляд місця події за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Пінчуки, вул. Франка, поблизу будинку №12, за координатами 49.99421, 30.21933, де виявлено та вилучено дерев'яну швабру.
Постановою старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 від 05.05.05.2025 дерев'яну швабру визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Під час судового розгляду встановлено, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено в ході огляду місця події 04.05.2025, є забезпечення збереження речових доказів, а також запобігання подальшого використання та розпорядження майном з боку його власника та інших осіб, оскільки вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме є безпосередньо знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду місця події майно шляхом заборони його користування та розпорядження до проведення необхідних слідчих дій.
Доказів негативних наслідків від застосування такого максимального заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати тимчасово вилучене під час огляду місця події майно доказом в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Разом з тим, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень ст.174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст.2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 372, КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111030001105 від 04.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 04.05.2025 в ході огляду місця події за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Пінчуки, вул. Франка, поблизу будинку №12, за координатами 49.99421, 30.21933, а саме дерев'яну швабру.
Арештом визначити заборону користування та розпорядження вказаним майном для власника та інших осіб.
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження, дозволити користування та розпорядження зазначеним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню старшим слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , на яку покладається обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт та забезпечення його схоронності.
Ухвала підлягає виконанню з урахуванням вимог постанови КМУ № 1104 від 19 грудня 2012 року про «Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення, з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1