Справа № 357/16272/24
Провадження № 2-ар/357/1/25
09 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Любченко А. С.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Коломієць Тетяни Олександрівни про роз'яснення рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.11.2024 та додаткового рішення від 06.12.2024 по справі № 357/16272/24,
25.04.2025 представник позивача Коломієць Т.О. звернулась до суду із заявою, в якій просить роз'яснити додаткове рішення від 06.12.2024 та рішення від 18.11.2024 у справі № 357/16272/24, в частині стягнення судових витрат, а саме: як виконати основне та додаткове рішення в частині стягнення судових витрат (судовий збір та витрати на правничу допомогу) за умов, якщо ІНФОРМАЦІЯ_1 не має власного рахунку на розрахунково-касовому обслуговуванні у Головному управлінні Казначейства; як виконати основне та додаткове рішення в частині стягнення судових витрат (судовий збір та витрати на правничу допомогу), якщо виконавчі листи у справі № 357/16272/24 не містять інформації (коду ЄДРПОУ) щодо розпорядника коштів ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ); чи можливо для виконавця (Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області) виконати основне і додаткове рішення в частині стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу з ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи кошти розміщені на рахунку розпорядника таких коштів - ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Заява мотивована тим, що на виконання рішення суду та додаткового рішення по справі 357/16272/24 було видано виконавчі листи про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 судових витрат та витрат на правничу допомогу. Представник позивача звернулась до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області з метою виконання рішення суду. Однак, листом № 4-06-06/413 від 14.01.2025 Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області відмовило у виконанні рішення по справі № 357/16272/24, оскільки вказаний у виконавчому документі код ЄДРПОУ боржника «09553002», не належить ІНФОРМАЦІЯ_1 . А також повідомили, що у Головному управлінні Казначейства на розрахунково-касовому обслуговуванні знаходиться (наявні відкриті рахунки) розпорядник бюджетних коштів ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), при якому створена централізована бухгалтерія.
Враховуючи викладені обставини, у зв'язку з неможливістю виконання рішення та додаткового рішення суду, через відсутність зазначення коду ЄДРПОУ юридичної особи яка є розпорядником коштів належного боржника, представник позивача в порядку ст. 254 КАС України звернулась до суду із вказаною заявою.
Заслухавши пояснення представника позивача та оглянувши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 року у зразковій справі №806/3265/17.
Крім того, суд наголошує, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв'язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони з, на його думку, невірним виконанням суб'єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів, звернутися до суду в разі порушення прав.
Питання щодо порядку виконання судового рішення не охоплюється правилами статті 254 КАС України.
Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18.10.2018 року у справі №823/867/16, від 21.08.2018 року у справі №803/3805/15 тощо. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз'яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв'язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз'яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту; які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Разом з тим, визначений ст.254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, чи не знає способу або порядку його виконання, або на етапі виконання судового рішення бажає змінити, збільшити суб'єктичний склад справи. В даному випадку, представник позивача пропонує роз'яснити рішення таким чином, щоб стягнути судові витрати з юридичної особи, яка не була учасником справи.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
Так, заявником в обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду у частині стягнення судових витрат не може бути виконано, оскільки не містить код ЄДРПОУ юридичної особи яка є розпорядником коштів ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )), а дійсним боржником є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник позивача, фактично, просить виконати рішення суду за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є розпорядником бюджетних коштів.
При цьому, сторона позивача, до та під час розгляду справи, не була позбавлена можливості дізнатися, чи є відповідач юридичною особою, чи має відкриті рахунки, чи є розпорядником бюджетних коштів. Позивач не був позбавлений права клопотати про включення в справу співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч. 2,3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Частиною 3 ст. 48 КАС України визначено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Так, саме позивач уповноважений обирати склад учасників процесу. Під час розгляду справи № 357/16272/24 сторона позивача не просила залучити у якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Звернувшись із вказаною заявою, заявник фактично просить стягнути судові витрати не із учасника справи, що на думку суду є неприпустимим.
Рішення та додаткове рішення винесено судом відповідно до встановлених обставин, є чітким та зрозумілим.
Суд наголошує, що зміст заяви про роз'яснення судового рішення свідчить про те, що заявник по суті просить не роз'яснити резолютивну частину рішення, а просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.
Суд звертає увагу, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Законодавцем розмежовано порядок роз'яснення судового рішення, якщо таке є незрозумілим (ст.254 КАС України), та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.09.2020 року у справі №806/984/18.
Суд, на підставі поданих документів та відповідно до визначеного позивачем кола учасників справи, ухвалив рішення в межах заявлених позивачем вимог.
Відповідно до резолютивної частини судового рішення, її текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення чітка та не двозначна, тому тлумачення, шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Крім того, заявник не зазначає жодних обставин та обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту рішення суду, зокрема, які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався.
Наведені обставини виключають можливість роз'яснення рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.11.2024 та додаткового рішення від 06.12.2024 по справі № 357/16272/24 в порядку ст.254 КАС України.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Коломієць Тетяни Олександрівни про роз'яснення судового рішення, оскільки рішення є зрозумілим, його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, заявником не наведено жодних обставин, які вказують на те, що рішення суду є незрозумілим.
Керуючись ст. 14, 241-246, 256, 254 КАС України, суд, -
Відмовити представнику ОСОБА_1 адвокату Коломієць Тетяні Олександрівні у роз'ясненні рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.11.2024 та додаткового рішення від 06.12.2024 по справі № 357/16272/24.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня проголошення ухвали .
Ухвала складена та підписана 09 травня 2025 року.
СуддяО. Я. Ярмола